2. визначення біологічного віку

Найважливішими наслідками вікових процесів є зниження строку майбутнього життя (збільшення ймовірності смерті), порушення найважливіших життєвих функцій і звуження діапазону адаптації, розвиток хворобливих станів. Дві ознаки необхідні й достатні, щоб відобразити специфіку старіння: його спряженість із календарним віком і його руйнівність. Абсолютною мірою життєздатності організму (кількості здоров'я) є тривалість майбутнього життя. У принципі, можлива така оцінка кількості здоров'я, при якій за сукупністю інформативних параметрів прогнозується час від моменту обстеження до природної смерті індивіда (В. А. Войтенко, 1991). Інакше кажучи, мірою здоров'я є тривалість майбутнього життя (при її ідеальних і стабільних умовах).

Для визначення біологічного віку (БВ) використовуються "батареї тестів" різного ступеня складності. При цьому логічна схема оцінок старіння містить наступні етапи: 1) розрахунок дійсного значення БВ для даного індивіда (за набором клініко-фізіологічних показників); 2) розрахунок належного значення БВ для даного індивіда (за його календарним віком); 3) зіставлення дійсної й належної величини (на скільки років обстежуваний випереджає або відстає від однолітків за темпами старіння). Отримані оцінки є відносними: точкою відліку є популяційний стандарт - середня величина ступеня старіння в даному календарному віці (КВ) для даної популяції. Такий підхід дозволяє ранжувати осіб одного КВ за ступенем "вікового зношування" і, отже, за "запасом" здоров'я.

Запропоновано ранжувати оцінки здоров'я, що спираються на визначення БВ, залежно від величини відхилення останнього від популяційного стандарту:

I          ранг — від 15 до 9 років

II         ранг — від 8,9 до 3 років

 ранг  -   від -2,9 до +2,9 роки

 ранг  -   від +3 до +8,9 року

V         ранг — від 9 до +15 років

 Таким чином, I ранг відповідає різковповільненому, а V - різко прискореному темпу старіння; III ранг відбиває зразкову відповідність БВ і КВ. Осіб, віднесених до IV і V рангів по темпах старіння, слід включити в уражений за  станом здоров'я контингент. Спеціально проведеними дослідженнями підтверджена також можливість використання цього методу в практиці гігієнічної оцінки умов праці.

Методика визначення біологічного віку.  Розроблені 4 варіанти методики різного ступеня складності: 1-й варіант – найбільш складний, вимагає спеціального устаткування й може бути реалізований в умовах стаціонару або в добре оснащеній поліклініці (діагностичному центрі); 2-й варіан – менш трудомісткий, але також передбачає використання спеціальної апаратури; 3-й варіант спирається на загальнодоступні показники, його інформативність певною мірою підвищена за рахунок виміру життєвої ємності легенів (що можливо при наявності спірометра); 4-й варіант не вимагає використання якогось діагностичного встаткування й може бути реалізований у будь-яких умовах.

            «Батарея тестів» для визначення біологічного віку (За  В. П. Войтенком)

 Артеріальний тиск систолічний (АТс) і діастолічний (АТд)  вимірюється за загальноприйнятою методикою за допомогою апарата Рива – Роччі на правій руці, у положенні сидячи, тричі з інтервалом 5 хв. Ураховуються результати того вимірювання, при якому артеріальний  тиск мав найменшу величину. Пульсовий артеріальний тиск (АТп) — різниця між АТс і АТд.

 Швидкість поширення пульсової хвилі по артеріальних судинах реєструється на 6-канальному електрокардіографі 6-НЕК або  на іншому приладі аналогічного типу. Вимірюється швидкість розповсюдження пульсової хвилі по судинах еластичного типу (Сэ) і  по судинах м'язового (См) типу.

 Життєва ємність легенів (ЖЕЛ) вимірюється в положенні сидячи,  через 2 год після прийому їжі спірометром будь-якого типу.

 Тривалість затримки подиху після глибокого вдиху (ЗДв) і глибокого видиху (ЗДвид) вимірюється тричі з інтервалом 5 хв за допомогою секундоміра. Ураховується найбільша величина обох показників. Обстежуваного слід інструктувати про те, що отриманий результат відображає його функціональні можливості й тому він повинен показати найкращий результат.

 Акомодація (А) визначається для  ока шляхом знаходження найближчої точки чіткого бачення при читанні шрифту з таблиці Сивцева в умовах корекції аметропії й пресбіопії.

Слуховой поріг, або гострота слуху (ГС), вимірюється при частоті

звукових коливань 4000 Гц на аудіометрі МА-21 або на іншому приладі аналогічного типу.

 Статистичне балансування (СБ) вимірюється при стоянні досліджуваного на лівій нозі, без взуття, очі закриті, руки опущені уздовж тулуба, без попереднього тренування.

        Враховується найкращий результат (найбольша тривалість стояния на одной нозі) із 3 спроб з інтервалами між ними  по 5 хв.

Символ цифровий тест Векслера (ТВ) — виконується за стандарт­ною методикою. 

          Підраховується кількість комірок, правильно заповненних досліджуваними протягом  90 с.

     9. Маса тіла (МТ) в легкому одязі, без взуття реєструється з допомо­гою медичних ваг.

     10. Календарний вік (КВ) — кількість прожитих повних років.

     11. Індекс самооцінки здоров’я (СОЗ) визначається за спеціальним опитувальником.

      Анкета (опитувальник) із самооцінки здоров’я містить наступні запитання:

Чи турбують Вас головні болі?

Ви легко просипаєтеся від будь-якого шуму?

Чи турбують Вас болі в ділянці серця?

Чи не погіршився у Вас зір?

Чи не погіршився у Вас слух?

Чи стараєтеся Ви пити лише кип’ячену воду?

Чи стараєтеся Ви сісти в міському транспорті?

Чи турбують Вас болі в суглобах?

Чи впливає на Ваше самопочуття зміна погоди?

Чи бувають у Вас періоди, коли через хвилювання Ви втрачаєте сон?

 Чи турбують Вас закрепи або розлади шлунку?

Чи турбують Вас болі у правому підребер’ї?

Чи турбують Вас головокружіння?

Чи можете Ви швидко зосереджуватися?

 Чи турбує Вас ослаблення пам’яті, забудькуватість?

 Чи не турбують Вас відчуття в різник ділянках тіла поколювання, пропікання та повзання мурашок ?

Чи турбує Вас шум у вухах?

 Чи користуєтесь Ви медикаментами для зняття болей в ділянці серця або в інших ділянках організму?

Чи бувають у Вас набряки на ногах?

Чи відмовляєтися Ви від яких-небудь страв?

Чи буває у Вас задуха при швидкій ходьбі або бігові?

Чи турбують Вас болі в попереку?

Чи вживаєте Ви мінеральну воду з лікувальною метою?

Чи бувають у вас випадки плаксивості, емоційної нестійкості?

Чи ходите Ви влітку на пляж?

 Чи втратили Ви працездатність?

 Чи бувають у Вас періоди, коли Ви відчуваєте себе радісно збудженим, щасливим?

 Як ви оцінюєте стан свого здоров’я?

 Чи Ви палите?

 Як Ви оцінюєте своє здоров’я ?

           На перші 27 питань   передбачені відповіді «так» і «ні», а на останній — «добре», « задовільне», «погане» та «дуже погане». Підраховується кількість несприятливих для анкетованого відповідей на перші  27 питань.

            Між суб’єктивною оцінкою здоров’я й багатьма об’єктивними показниками стану організму є достовірна кореляція. Достовірний зв'язок з індексом самооцінки здоров’я має місце як стосовно загальноклінічних показників (ПЕКЛО, ЖЕЛ), так і стосовно параметрів,  які так чи інакше характеризують процес старіння (акомодація кришталика, гострота слуху, маса тіла). Із самооцінкою здоров’я корелюють також психометричні тести, що відбивають пізнавальні (когнітивні) функції мозку і їхні  зміни в процесі старіння. Що ж стосується інших клініко-фізіологічних показників, що використовуються в «батареї тестів» для оцінювання біологічного віку, то їхня динаміка в процесі старіння добре відома.

             Після того як отримані вихідні дані, вони використовуються в різних варіантах робочих формул для інтегральної оцінки біологічного віку.