Валеологія з методикою викладання - Конспект лекцій (Г. І. Мардар)

4. валеологія і сексологія

Важливою складовою людських стосунків є сексуальність. Усі ми доволі часто чуємо: сексуальність, сексуальний чоловік, сексуальна жінка тощо. Але мало хто розуміє, що це таке.

Сексуальність – це сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак, які роблять одну людину привабливою для іншої. Це найскладніший природний феномен, властивий лише людям. Він проходить через усе життя. Людина може нічого не знати про сексуальність або вважати, що її в неї немає. Але насправді сексуальність є в кожного. Навряд чи існують стосунки між людьми, в яких немає елемента сексуальності – природної та здорової складової існування людини, яка є вродженою функцією організму.

Сексуальність і її різноманітні поведінкові прояви (пестощі, поцілунки, обійми тощо) є наслідком поділу людей на статі — чоловічу та жіночу. Належність до певної статі визначається відповідними статевими ознаками. Розрізняють первинні та вторинні статеві ознаки. Вони формуються в процесі розвитку людини.

Відомо, що розвиток організму розпочинається вже з моменту запліднення. Пік фізичного розвитку та статевого дозрівання (стан організму, здатного до репродукції, тобто відтворення) припадає на підлітковий вік. Вважається, що цей період починається приблизно з 10 –12 років і триває до 18 і далі. Але в кожної людини термін початку та закінчення цього періоду різний. Крім того, дівчата розвиваються значно швидше, ніж хлопці.

У підлітковому віці в організмі відбуваються зміни, внаслідок яких настає статева, фізична та психічна зрілість людини.

Усе життя людей побудоване на взаємовідносинах. Стосунки між жінками і чоловіками — найскладніші у людській природі. За своїм змістом вони можуть бути різними (наприклад ділові, дружні, статеві) і проявляються в таких формах, як дружба, закоханість, кохання. Ці поняття  досить близькі, але кожне з них має свої особливості.

З розвитком особистості стрімко збагачується внутрішній світ людини, виникає бажання поділитися з ким - небудь своїми відкриттями, думками, сумнівами, відчути спорідненість душ. Взаємопроникнення у внутрішній світ дозволяє розкрити та вдосконалити себе. Глибина таких стосунків і визначає  вічні поняття: кохання, закоханість, дружба.

Багатовікові спроби дати вичерпне визначення коханню тривають і досі, але чіткого визначення так і не існує. Найчастіше кожен сам визначає для себе, що таке кохання. До загальної картини кохання, глибокого інтимного почуття, спрямованого на конкретну людину, вплітаються еротичні та сексуальні мотиви. Кохання передбачає наявність лише одного обранця і гармонійне злиття трьох потягів — душі, розуму й тіла. Але буває й так, що одна людина викликає в тебе лише статевий потяг, а інша – прагнення до духовної близькості.

Окрім кохання, існує таке явище, як закоханість. Дехто вважає закоханість неглибоким, короткочасним почуттям, що не завжди справедливо. Адже закоханість – це перший крок до кохання. Інша річ, чи будуть за першим подальші кроки і чи переросте закоханість у кохання. Але спочатку відрізнити закоханість від кохання неможливо. Найсправедливішим суддею тут є час: закоханість або проходить, або переростає в кохання.

У кожній сім'ї батьки по-різному ставляться до статевого виховання дітей. Хоча батьки і прагнуть виховати своїх дітей гідними людьми, проте інколи вони поряд із позитивними свідомо формують й негативні якості статі, наприклад, виховують хлопчика занадто «муж­нім» (агресивним), а дівчинку – занадто фемінізованою (скажімо, підлегло-слухняною). Буває, що батьки прищеплюють своїм дітям не властиві їхній статі риси, наприклад, батько (свідомо або несвідомо) формує в доньки чоловічі риси, а мати в сина – жіночі.

За результатами досліджень психологів, серед методів виховання, які використовують батьки, чільне місце посідає власний приклад (43\%), потім бесіди (23\%) і, нарешті, література, кінофільми (15\%).

Підлітків глибоко хвилює коло питань із проблем сексології, статевих відносин, і вони здатні серйозно сприймати відповідну інформацію від авторитетних і досвідчених осіб.

Серед найпоширеніших запитань підлітків, отриманих методом «чорний ящик», виділяються такі: «Що таке любов і чи є вона взагалі?», «Коли можна починати статеве житія?», «Як запобігти вагітності?», «Які ознаки венеричного захворювання та СНІДу?», «Як поводити себе при першому статевому контакті?» тощо. Наявність подібних запитань не принижує для підлітків високих людських стосунків, якими є дружба і кохання, а свідчить про те, що підростаюча особистість вже готова пізнати і спробувати поєднати духовне та фізичне начала в людині.

Статеве виховання підлітків у сучасній сім'ї, коли здебільшого відкинуті традиційні табу, коли діти в багатьох питаннях більш обізнані, ніж батьки, – справа нелегка. Треба враховувати і ту реалію, що вільного часу в багатьох батьків найчастіше не вистачає. І все ж ситуація вимагає виправлення: незважаючи  на існуючі труднощі, батьки повинні сприймати виховання дитини як найважливіший обов'язок, що потребує великої відповідальності, терпеливого підходу, жертовності своїм часом, аж до самозречення. Велика помилка, якої дуже часто припускаються в процесі статевого виховання підлітків, – це пригнічення їхніх статевих і безпосередньо емоційних реакцій, що сприяє виникненню холодності, фригідності майбутньої жінки або чоловіка. Таке занадто суворе, пуританське виховання, ізоляція від осіб протилежної статі, виховання ненависті й остороги до них, пригнічення будь-яких проявів статевої суті дитини та інтересу до іншої статі перешкоджають оволодінню досвідом міжстатевих відносин. Згладжування статевих розбіжностей, статева уніфікація, уникнення відповідей на «вічні» запитання підлітків і заздалегідь неточна інформація з проблем статі, яка не відповідає дійсності, збіднює й спотворює уявлення про міжлюдські стосунки. Штучна ізоляція дівчаток від хлопців часто провокує підвищену сек­суальну допитливість, інтерес до проблем міжстатевих взаємин. Зустрічі дівчини з юнаком у таких випадках відбуваються за відсутності дорослих, наодинці, що сприяє створенню інтиму, настроєності на близькість.

У наш час було б нерозумно закривати очі на все частіші випадки дошлюбного статевого життя серед підлітків. Такі стосунки, як правило, з одним і тим же партнером тривають недовго. Особливо тоді, коли підліток вступає у зв'язок у 12–13 років. Причини такого раннього статевого життя можуть бути різними. Наприклад, низька культура, особистісний інфантилізм, прагнення самостверджуватися лише через сексуальні стосунки. Батькам і вихователям слід пояснювати підліткам, що раннє статеве життя може негативно позначитися на їхньому майбутньому.

Статеве виховання багато в чому визначається стереотипами батьківської позиції, їхніми уявленнями щодо взаємин між статями. Дослідження психологами цієї проблеми виявило, що 37\% дорослих вважають сексуальні запитання дітей наслідком захворювань у цій сфері. Деякі батьки висловлюють різке упередження щодо ігор дітей із сексуальним відтінком як причини наступних правопорушень.

Отже, одне із основних завдань статевого виховання підлітків у сім'ї — це подолання можливого протистояння хлопчиків і дівчаток, розвиток закріплення в них потреби у спільній діяльності, створення їм можливості виявити себе, впевнитись у наявності позитивних рис іншої статі, у необхідності рівноправних і дружніх міжстатевих стосунків, врівноважене надання знань із питань статевих відносин, статевої поведінки, контрацепції та відповідальності за свою поведінку.