5.4. особливості судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачуваних

Різкий ріст підліткової злочинності відзначають багато дослідників. Росте число суспільно небезпечних діянь, скоєних дітьми, що не досягли віку кримінальної відповідальності, збільшилася частка злочинів.

У ряді робіт при описі поведінки неповнолітніх акцент зроблений на вікову незрілість і на залежність поведінка підлітка від впливу мікросередовища. Такий підхід виправдує себе при розробці проблем профілактики. Але він незастосовний при психологічному обґрунтуванні нижньої вікової границі кримінальної відповідальності, тому що вона припускає, навпаки, наявність визначеної зрілості, включаючи здатність до свідомої виборчої поведінки.

Сучасний підхід до виділення істотних властивостей і якостей особистості, рівень розвитку яких визначає здатність до кримінальної відповідальності, характеризують «Пекінські правила» – документ ООН про особливості проведення слідства по справах неповнолітніх. В офіційному коментарі до основного тексту підкреслюється зв'язок нижнього порога кримінальної відповідальності з характеристикою «емоційної, духовної й інтелектуальної зрілості, достатньої для свідомості відповідальності перед суспільством». Необхідно відзначити неповноту цього формулювання: потрібно не тільки усвідомлювати значення вчинку, але і використовувати це усвідомлення для керівництва своїми діями.

Згідно ст. 433 УПК України, у необхідних випадках для встановлення стану загального розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості і з'ясування питання, чи міг він цілком усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою керувати ними, повинна бути проведена судова експертиза фахівцями в області дитячої і юнацької чи психології зазначені питання можуть бути поставлені на вирішення експерта-психолога та експерта-психіатра у комплексній судово-психолого-психіатричній експертизі (КСППЕ).

Судово-психіатрична експертиза проводиться до судово-психологічної, котра проводиться у відношенні психічно здорових осіб.

Основна задача судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачуваних складається в дослідженні здатності відстаючих у психічному розвитку і здорових підлітках цілком усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Законодавець установлюючи вік кримінальної відповідальності, виходить з того, що до 14 років людина досягає, як правило, такого рівня психічного розвитку, коли він може свідомо регулювати своє поведінка. Разом з тим у законі передбачені випадки відсталості частини підлітків у психічному розвитку (наприклад, психолого-педагогічна занедбаність) і спеціально підкреслюється, що відставання може не мати психопатологічної природи.

Повне усвідомлення людиною своїх дій містить у собі правильне розуміння об'єктивного змісту власної поведінки, цілей чинених дій, передбачення їх прямих і непрямих результатів, оцінку своєї поведінки з погляду діючих правових норм і загальноприйнятої моралі. Здатність керувати своїми діями виражається у вільному виборі як цілей дій, так і способів їхнього досягнення.

Вибір цілей дій завжди нерозривно зв'язаний з мотивами поведінки людини, тому що досягнення мети – ланка в ланцюзі, що веде до реалізації мотивів і задоволенню потреб.

Тому здатність цілком усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними здобувається людиною по досягненні відносно високого рівня інтелектуальної й особистісної зрілості і є результатом психічного розвитку і показником його стану.

Для експертної оцінки здатності підлітків цілком усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними недостатньо досліджувати тільки стан їх інтелектуального (власне розумового) розвитку: у поведінці людини знаходять вираження інтелектуальні й особистісні особливості, що виступають в злитому виді . Отже, визначення здатності підлітків свідомо регулювати свою поведінку в конкретних умовах (ситуаціях) повинне бути засноване на аналізі змісту психічної діяльності в її цілісності і єдності.

Причини, форми прояву, види відставання підлітків у психічному розвитку не можуть бути зрозумілі без урахування деяких загальних закономірностей процесу психічного розвитку. Його сутність укладається в постійному ускладненні психічної діяльності дитини, у поглибленні й удосконалюванні пізнавальних процесів, системи відносин до навколишньої дійсності, формуванні розумових і практичних дій, потреб і мотивів поведінки, у виникненні і становленні нових видів діяльності, розвитку свідомості і самосвідомості.

Деякі працівники слідства та суду вважають, що перед експертами-психологами потрібно ставити тільки питання про відповідність інтелекту даним про вік неповнолітньої особи.

Ще в 30-і роки в дослідженнях Л.С.Виготського і його учнів було показано, що точне визначення «інтелектуального віку» теоретично неможливо.

Відставання в розумовому розвитку виражається в якісно своєрідних змінах психіки, обумовлених нерівномірністю, парціальністю недорозвинення вищих психічних функцій, що принципово виключає повний збіг особливостей розумового розвитку розумово відсталого підлітка з психічними особливостями молодших за віком дітей.

Встановлення ознак розумової відсталості не може прямо вказувати на нездатність підлітка цілком усвідомлювати значення своїх дій, а створює тільки передумови для рішення цього питання на основі якісного аналізу психічних особливостей неповнолітнього.

Крім того, особливості поведінки підлітка в ситуації делікту зв'язані не тільки з його інтелектуальним розвитком, але і з розвитком емоційно-вольової, мотиваційної сфери, характерологічними особливостями і т.д. Експертне дослідження повинне бути спрямоване на вивчення особистості неповнолітнього, що має свої вікові й індивідуально-психологічні особливості.

Емоційні і вольові сфери настільки тісно взаємозалежні, що звичайно оцінюються разом. Дійсно, юридично значимими є здатність особистості до вольової регуляції емоційних поривів, здатність її уводити свої бажання і потреби в рамки суспільних норм, її можливості погоджувати свою поведінку з поведінкою оточуючих людей.

Складною проблемою в психологічній експертизі неповнолітніх є діагностика психологічного віку і можливих ознак психічного інфантилізму «незрілості» особистості, що виявляються в різних її структурних компонентах.

Основні проблеми, що розв'язуваються в СПЕ неповнолітніх:

–рівень розвитку моральної та правової свідомості;

– рівень інтелектуального розвитку (чи відповідає розвиток пізнавальних процесів нормі);

– рівень розвитку емоційно-вольової сфери (тут найчастіше розглядається проблема психічного інфантилізму з психологічної точки зору, що дуже важливо для визначення віку досягнення кримінальної відповідальності з юридичної точки зору);

– індивідуально-типологічні особливості особистості: юридично значимі характерологічні особливості (лідерські тенденції, акцентуації характеру, агресивність, підвищена сугестивність, підвищена схильність до фантазування і т.д.), чисто соціальні якості особистості (загально соціальні орієнтації, система соціальних цінностей, знання правових і моральних норм, границь припустимого і неприпустимого, здатність застосування цих знань у реальної поведінці, стійкість функціонування цих норм).

Експертне психологічне дослідження завжди спрямоване не тільки на встановлення загальної, що постійно виявляється як властивість особистості, здатності або нездатності усвідомлювати значення своїх дій, вона стосується і конкретних дій, зроблених у конкретних умовах, ситуаціях. Співвідношення даних про стан і особливості психічного розвитку неповнолітнього з результатами аналізу його поведінки в розглянутій ситуації – обов'язковий компонент експертного дослідження. Варто враховувати і ступінь складності ситуації, активності підлітка по її створенню (бере участь активно, організує або ні і т.п.).

Зразковий перелік питань, що виносяться на вирішення експерту:

1. Яка загальна психологічна характеристика особистості підекспертної особи?

2. Які властивості психіки особистості носять яскраво виражений характер і могли вплинути на її поведінку в розглянутій ситуації?

3. Чи маються в підекспертної особи ознаки, не зв'язаного з психічними захворюваннями і тимчасовим психічним розладом, відставання в психічному розвитку?

4. Чи здатний підекспертний за станом своїх пізнавальних і емоційно-вольових процесів цілком усвідомлювати зміст своїх дій і усвідомлено регулювати свою поведінку?

5. Чи відповідає психічна зрілість підекспертної особи її хронологічному віку? Якщо ні, то якому віковому періоду вона відповідає?

Повний перелік питань дати неможливо, тому що в залежності від конкретної ситуації делікту слідчого можуть цікавити й інші питання.

Питання для самоконтролю.

Дайте коротку характеристику вікових періодів неповнолітніх?

Які об’єктивні та суб’єктивні детермінанти злочинної поведінки неповнолітніх Ви можете назвати?

Які поведінкові реакції підлітків можуть сприяти їх злочинної поведінки?

Особливості мотивації неповнолітнього злочинця?

Які особливості злочинної поведінки неповнолітні Ви можете назвати?

В яких випадках треба призначати комплексну судово-психіатрічну судово–психологічну експертизу?