3.7. біографічні методи

Методика психологічної автобіографії відноситься до числа ситуаційних психодіагностичних методик. Ситуація - це продукт активної взаємодії особистості і середовища, коли досліджується життєвий шлях людини, тобто ті конкретні біографічні події, в яких переживаються значущі соціальні процеси (соціальні переходи, кризи і т.п.). Основною одиницею такого аналізу є подія, тобто «поворотний етап життєвого шляху людини, пов'язаний із прийняттям нею на тривалий період її життя важливих рішень».

Методика дозволяє виявити особливості сприйняття значимих, найбільш важливих подій у житті людини. Дану методику можна розглядати як проективну, оскільки своєю відповіддю випробуваний надає їй особистісне значення .

Випробуваному пропонується перерахувати найбільш важливі події, що відбулися в його житті, а також ті, що він очікує в майбутньому. Події потрібно оцінювати як радісні, так і сумні в балах (від +1 до +5; від -1 до -5), а також зазначити приблизну дату події. При інтерпретації аналізується продуктивність (за кількістю названих подій), значущість життєвих подій, середній час ретроспекції (віддаленість подій у минуле, причому чим вони більше віддалені, тим вищим є ступінь реалізованості) і адаптації подій (віддаленість їх у майбутнє, чим вони є дальшими, тим вищим є ступінь їхньої потенційності), зміст подій і т.д.

Сутність біографічного методу полягає в збиранні й аналізі матеріалів, що характеризують життєвий шлях і розвиток психічних процесів, властивостей і явищ обстежуваного, він дозволяє простежити процес формування конкретної людини, глибше зрозуміти її індивідуально-психологічні якості, риси характеру, схильності, здібності і т.п. Об'єктом біографічного методу виступають, насамперед, письмові джерела, усілякі документи: автобіографія, листок по обліку кадрів, пояснювальні і доповідні записи, рапорти, протоколи засідань і нарад, заяви, скарги, щоденники, листи. Біографічний метод передбачає використання методу контент-аналізу як засобу реконструкції того, що в тексті письмових документів, особливо автобіографічних, не відображено, не подано прямо (знаходження способу виміру й урахування всього обсягу інформації, переданого текстом).

Цей метод полягає в одержанні сукупності відомостей про життя обстежуваного, перенесені ним захворювання, початок і протікання хронічних хвороб, про умови життя, роботи і диференціації цих фактів. Джерелом інформації служать сам випробуваний, його близькі родичі, свідки, потерпілі. До недоліків методу аналізу відноситься значний момент суб'єктивізму в інформації, що збирається, оскільки вона отримана від самого випробуваного і близьких йому осіб, потерпілих і свідків (котрі мають різний ступінь зацікавленості).