Судова експертологія - Навчальний посібник (Щербаковський М.Г.)

3.4. допит експерта

Допит експерта є самостійною слідчою дією і проводиться після проведення експертизи.

Метою допиту експерта є одержання слідчим роз'яснення або доповнення раніше даного висновку (ст. 201 КПК). Таким чином, експерта вправі допитувати тільки у відношенні проведеного ним дослідження, яке завершилося дачею висновку. Видається, що допит припустимо проводити і відносно повідомлення експерта про неможливість дати висновок. Допит експерта не є обов'язковою дією. Експерт роз'яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених досліджень.

Причини, з яких проводиться допит експерта, різноманітні. Так, після ознайомлення з експертним висновком у слідчого може виникнути необхідність доповнити або роз'яснити кінцеві висновки, яких дійшов експерт, пояснити значення спеціальних термінів і формулювань, зміст методик дослідження, пояснити розбіжності між висновками і дослідною частиною, сутність розбіжностей між висновками членів однієї експертної комісії (якщо вони не дійшли єдиної думки) або протиріччя між висновками різних експертиз, тобто предметом допиту експерта є зміст уже оформленого висновку.

Якщо в роз'ясненнях і доповненнях необхідні висновки комісійної експертизи, слідчий вправі на свій розсуд викликати для допиту одного, декількох або всіх членів експертної комісії залежно від того, які питання вимагають доповнення і роз'яснення, чи підписаний висновок всіма членами комісії, чи не було особливої думки в кого-небудь із експертів. У випадку проведення комплексної експертизи допитують, як правило, тих експертів, висновки яких вимагають роз'яснення або доповнення.

Допит може бути проведений тільки після того, як всі дослідження завершені, висновок оформлений і наданий слідчому. До представлення висновку проведення допиту експерта неможливе, оскільки відсутній предмет допиту.

Допит експерта слідчим варто відрізняти від додаткової експертизи, яка призначається у випадку недостатньої ясності або неповноти висновку, тобто коли його треба доповнити або роз'яснити. На відміну від додаткової експертизи, допит експерта проводиться тільки в тому випадку, коли для роз'яснення або доповнення раніше даного письмового висновку не потрібне проведення нових додаткових досліджень. Якщо недостатню ясність і повноту висновку видалося неможливим усунути шляхом допиту експерта, призначається додаткова експертиза.

Під роз'ясненням висновку експерта розуміють його показання, у яких даються відомості, що уточнюють і розкривають зміст, значення наступних положень висновку:

причини обрання застосованої методики дослідження або відмови від інших методик або методів вивчення властивостей об'єктів;

відомостей про використані в експертизі науково-технічні засоби, їх метрологічні характеристики, величину помилок виміру та ін.;

особливостей підготовки об'єктів до дослідження, умов відбору експериментальних зразків порівняння, кількісних і якісних змін об'єктів після проведення дослідження;

виявлених ідентифікаційних і діагностичних ознак досліджених об'єктів;

критеріїв оцінки ознак, яких експерт дотримувався при дачі проміжних і кінцевих висновків;

сутності окремих термінів і формулювань, наявних у тексті висновку;

причин протиріч між дослідною частиною (у тому числі додатками до висновку) і кінцевими висновками;

причини відмови експерта від дачі висновку або обмеженого рішення окремих питань;

причини розбіжності між обсягом поставлених питань і висновками.

Під доповненням висновку експерта розуміють:

умовиводи і їх обґрунтування, відсутні у висновку, але ті, що випливають із проведених експертом досліджень;

визначення можливості подальшого дослідження об'єктів для встановлення нових обставин справи при наявності додаткових матеріалів.

Крім того, експертові задають питання, що можуть торкатися уточнення наступних обставин:

компетентності експерта, його стажу і місця роботи як судового експерта;

стану і кількості об'єктів, що надійшли на експертизу, якості упакування, наявності і змісту супровідних написів на пакетах і т. п.;

персоніфікації проведених досліджень при проведенні комісійних або комплексних експертиз;

кількості і ваги об'єктів, витрачених у ході експертизи і тих, що залишились після дослідження і т. ін.

Стаття 65 КПК України не розглядає показання експерта, дані ним у ході допиту, як самостійний вид доказів. Такі показання, що роз'яснюють, доповнюють або уточнюють письмовий висновок експерта, утворюють із ним органічну єдність, є складовою частиною (продовженням) висновку і в такому вигляді мають доказове значення.

Місце, порядок виклику експерта на допит і процедура самого допиту не регламентовані законом, але він проводиться за правилами виклику і допиту свідка (ст. ст. 166, 167 КПК України). Приватний експерт викликається на допит повісткою, що вручається йому під розписку. Експерт, який працює в державній експертній установі, викликається на допит через керівника цієї установи. У повістці вказується: хто із співробітників викликається як експерт, до кого і за якою адресою, дата і час явки на допит, а також наслідки неявки без поважних причин. Бажано також указати номер висновку експерта, який потрібно доповнити або уточнити.

У разі неявки експерта на допит у правоохоронний орган без поважних причин слідчий вправі піддати його приводу. Якщо експерт проживає в іншому районі, слідчий, що призначив експертизу, вправі у відповідності зі ст. 118 КПК доручити допит слідчому того району, де експерт проживає.

Перед початком допиту слідчий засвідчує особистість експерта, роз'яснює йому обов'язок відповідати на питання відповідно до його спеціальних знань і попереджує про відповідальність за відмову від дачі відповідей і за дачу завідомо неправдивих відповідей згідно зі ст. ст. 384, 385 КК України. Зазначені дії відзначаються в протоколі й засвідчуються підписом експерта. Експертові повідомляються його права згідно зі ст. 77 КПК України і право власноручно викласти відповіді на поставлені питання.

Особливістю тактики допиту експерта є відсутність стадії «вільної розповіді». Перед експертом ставляться конкретні питання щодо даного ним висновку (повідомлення). Питання до експерта не можуть виходити за рамки предмета раніше виконаної експертизи і обмежуються раніше дослідженими обставинами справи. Наприклад, при допиті експерта, який проводив судово-психологічну експертизу, йому не можуть бути задані питання, що стосуються відомостей, отриманих ним від особи, стосовно якої ця експертиза здійснювалася.

Якщо відповідь на питання вимагає аргументації з використанням спеціальної термінології, то варто надати експертові можливість самостійно дати письмові показання, користуватися документами і записами.

Показання експерта записуються від першої особи і по можливості дослівно. Питання і відповіді на них фіксуються в тій послідовності, що мала місце в ході допиту. До протоколу вносять всі питання, у тому числі і ті, на які експерт відмовився відповідати із вказівкою мотивів відмови. Експертом у ході допиту можуть бути виготовлені схеми, креслення, малюнки, діаграми, які приєднуються до протоколу, про що в ньому робиться відповідний запис.

Кращим є власноручне написання експертом відповідей на поставлені питання. Це забезпечить правильний і точний виклад думки експерта і буде додатковою гарантією його незалежності.

По закінченні допиту протокол пред'являється експертові для прочитання або на його прохання оголошується слідчим, про що в протоколі робиться відповідний запис. Клопотання експерта про доповнення і про уточнення протоколу підлягає обов'язковому задоволенню. Протокол допиту підписується експертом і слідчим.

Результати допиту експерта можуть послужити слідчому підставою для призначення додаткової або повторної експертизи того ж роду (виду), експертизи іншого роду, а також проведення слідчих дій по відбору і вилученню зразків для порівняльного дослідження, без яких допитуваний експерт у даному ним раніше висновку не міг винести обґрунтованого висновку або взагалі провести дослідження представлених об'єктів.