9. національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Метою цієї Національної програми є реалізація заходів загальнодержавного значення щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності шляхом виконання конкретних завдань з організаційного, матеріально-технічного, наукового та нормативно- правового забезпечення їх діяльності у сфері охорони праці, подальшого вдосконалення системи державного управління та нагляду за охороною праці. Реалізація права працівників на належні, безпечні і здорові умови праці не забезпечується повною мірою. Відсутність відповідних нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємствах, випадковий добір кадрів, стійка тенденція до зменшення коштів для забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці – це основні причини, які не дають змоги істотно знизити рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності. Так, у 1999 році в цілому по Україні було травмовано на виробництві 39844 особи, з них 1388 – із смертельним наслідком, у 2000 році травмовано 34556 осіб, з них 1325 – із смертельним наслідком. Рівень професійної захворюваності залишається досить високим, при цьому переважають захворювання пилової та хімічної етіології, опорно-рухового апарату, віброшумова патологія. Найбільшу кількість постраждалих зареєстровано на підприємствах вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, а також у будівництві та сільському господарстві. Найбільш негативно позначаються на стані охорони праці: · незадовільні умови праці на виробництві; · недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту; · недостатній рівень підготовки працюючих та фахівців з питань охорони праці; · відсутність впровадження в необхідному обсязі науково-технічних розробок у сфері охорони праці; · недостатня організація роботи з інформаційного забезпечення охорони праці. Національна програма передбачає комплексне розв'язання проблем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров'я працівників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві. Концептуальні положення щодо поліпшення стану охорони праці грунтуються на аналізі сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, проблем охорони праці, а також змін у системі державного управління і полягають у: ¨ створенні дієвих механізмів захисту прав працюючих, визначених законодавством про охорону праці; ¨ створенні належних, безпечних і здорових умов праці; ¨ розробленні механізму формування пріоритетних напрямів науки і техніки з питань охорони праці і вибору конкретних стратегічних напрямів; ¨ концентруванні ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки в сфері охорони праці; ¨ забезпеченні конкурентоспроможності науково-технічних розробок та їх відповідності світовому рівню; ¨ максимальному використанні досягнень вітчизняної та світової науки, результатів міжнародного науково-технічного спів робітництва щодо питань поліпшення охорони праці та її нормативно-правової, наукової і матеріально-технічної бази. Основними завданнями Національної програми є: · усунення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях; · створення засобів діагностики устаткування та запобігання аваріям на об'єктах підвищеної небезпеки, засобів та систем колективного захисту працівників; · здійснення заходів із захисту людей від ураження ефектричним струмом, шумових, вібраційних та інших навантажень; · удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці; · розв'язання проблем медицини праці; · інформаційне забезпечення органів державної влади та населення з питань охорони праці. Виконання визначених завдань сприятиме поліпшенню стану охорони праці, а також зменшенню кількості аварій, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Передбачені програмою заходи спрямовано на поступове приведення національного законодавства у відповідність з актами законодавства ЄС.
¨ ¨ ¨ ¨ ¨
¨ Детальніше див. навчальний посібник Зеркалова Д. В. «Безпека життєдіяльності» за адресою https://www.zerkalov.org/node/3000
¨ Емерджентність (англ. emergence — виникнення, поява нового) в теорії систем — наявність в будь-якої системи особливих властивостей, не властивих її підсистемам і блокам, а також сумі елементів, не пов'язаних системо утворюючими зв'язками; неможливість об'єднання властивостей системи до суми її компонентів. Синонім — «системний ефект». В еволюціоністиці виражається як виникнення нових функціональних одиниць системи, які не зводяться до простих перестановок вже наявних елементів. ¨ До 6 квітня 2011 р. – «Комітет по нагляду за охороною праці України» (Держпромгірнагляд). Раніше – Держнаглядохоронпраці. |
| Оглавление| |