§ 3. дезорганізація виробничого процесу конкурента, створення перешкод та досягнення неправомірних переваг у конкуренції

Другу групу порушень, що вчиняються шляхом недобросо­вісної конкуренції, становлять неправомірні дії, пов’язані з дезорганізацією виробничого процесу конкурента, створен­ням йому перешкод у процесі конкурентної боротьби та до­сягненням неправомірних переваг у конкуренції. Ця група включає такі порушення:

1. Дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця).

2. Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання по­слуг із примусовим асортиментом.

3. Схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підпри­ємця).

4. Схилення постачальника до дискримінації покупця (за­мовника).

5. Схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до ро^ зірвання договору з конкурентом.

6. Підкуп працівника постачальника.

7. Підкуп працівника покупця (замовника).        Т»^И

8. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції.   ЦІ

Вчиняючи зазначені порушення, недобросовісний конку­рент намагається особисто або за допомогою третіх осіб не­гативно вплинути на ринкове становище свого конкурента, його ділову репутацію, процес виробництва.

Дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця). Відбувається у вигляді поширення недобросовісним конку­рентом неправдивих, неточних або неповних відомостей сто­совно свого конкурента, які завдали чи можуть завдати шко­ди його діловій репутації.

Дискредитацію можна охарактеризувати як підрив довір’я до когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету.

Під поширенням неправдивих, неточних або неповних ві­домостей, які завдали або могли завдати шкоди діловій ре­путації конкурента слід розуміти опублікування таких відо­мостей у пресі, транслювання по радіо та на телебаченні, де­монстрацію в кінохронікальних програмах та інших засобах масової інформації, викладення в публічних виступах, зая­вах, адресованих посадовим особам, чи повідомлень в іншій формі кільком чи одній особі. Неправдиві відомості навмис­но спотворюють дійсний стан справ у конкурента. Неповні відомості вибірково встановлюють ті чи інші факти. Неточні ві­домості повністю не відображають стан справ у конкурента.

Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом. Відбуваються шля­хом купівлі-продажу одних товарів, виконання робіт, надан­ня послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконан­ня робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту.

Порушення полягає у примушуванні суб’єкта господарю­вання до вчинення додаткових дій (купувати товар, виконувати роботи, надавати послуги) для задоволення своїх потреб.

Таким чином недобросовісний конкурент намагається до­датково позбутися товарів, виконати роботи, надати послу­ги, що не користуються попитом, за рахунок товарів, робіт, послуг, що користуються підвищеним попитом.

Схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця). Полягає у безпосередньому або через посе­редників спонуканні певною особою іншої особи до відмовиь від встановлення договірних зв’язків з її конкурентом.    Ці

Виявляється у безпідставній повній чи частковій відмові від підтримки ділових стосунків з суб’єктом господарювання (відмові купувати, продавати товар) або у встановленні та­ких цін, тарифів на свої товари чи послуги, за яких суб’єкт господарювання сам буде змушений відмовитися від них.

За умов відсутності ділових стосунків з постачальниками суб’єкт господарювання може опинитися у становищі, за якого він не матиме можливості виготовляти продукцію або йому буде не вигідно її виготовляти.

Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника). Відбувається шляхом спонукання недобросо-; вісним конкурентом постачальника до надання йому певних : переваг перед конкурентом, який є покупцем (замовником) | цього постачальника.

‘   Може відбуватися у вигляді першочергових поставок то-| варів, виконання робіт, надання послуг, а також у зниженні ; цін, тарифів на товари.

.   Схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до ; розірвання договору з конкурентом. Полягає у спонуканні і недобросовісним конкурентом особи, яка перебуває у дого-

I’’ вірних відносинах з його конкурентом, до невиконання дого­вору або виконання його неналежним чином. При цьому не­добросовісний конкурент надає або пропонує особі, що пере-I буває у договірних відносинах з його конкурентом, особисто І чи через посередника матеріальну винагороду, компенсацію І або інші переваги.

|   Підкуп працівника постачальника. Відбувається шля-I хом надання або пропонування працівнику постачальника | певних цінностей чи благ особою, яка є конкурентом покуп-I ця товарів, робіт, послуг, за невиконання або неналежне ви-| конання працівником постачальника своїх службових І обов’язків. Обов’язки працівника постачальника мають сто­суватися виконання змісту або процедури укладення догово­ру між постачальником і покупцем певних товарів, робіт та послуг.

Порушення вважатиметься вчиненим, якщо неправомірні дії, пов’язані з виконанням працівником постачальника своїх службових обов’язків, призвели або можуть призвести до отримання недобросовісним конкурентом певних переваг над своїм конкурентом.

До працівника постачальника прирівнюється й інша осо­ба, яка відповідно до наданих їй повноважень приймає рі-

шення від імені постачальника про поставку товару, вико­нання робіт, надання послуг чи впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

Підкуп працівника покупця (замовника). Порушення за складом схоже на порушення, пов’язане з підкупом пра­цівника постачальника. Відбувається шляхом надання або пропонування працівникові покупця певних цінностей чи благ особою, яка є конкурентом постачальника товарів та робіт, послуг за невиконання або неналежне виконання сво­їх службових обов’язків, що випливають з укладеного або пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем до­говору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що в свою чергу призвело або може призвести до отримання конкурентом постачальника переваг над ним.

До працівника покупця прирівнюється й інша особа, яка відповідно до покладених на неї обов’язків приймає рішення від імені покупця про придбання товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

Досягнення неправомірних переваг у конкуренції. Ним вважається отримання неправомірних переваг відносно ін­шого суб’єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджене рішенням державного орга­ну, наділеного відповідною компетенцією.

Характерною ознакою цього порушення є те, що факт вчинення порушення законодавства суб’єктом господарю­вання вже доведений певним державним органом і у зв’язку з цим ним прийнято відповідне рішення (постанова, припис, наказ тощо) про порушення особою законодавства.

Під терміном «державний орган» розуміють суди, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, на які законо­давством покладено здійснення контролю за додержанням законодавства у певній галузі господарства та прийняття рі­шення про встановлення (припинення) порушень згідно з їх компетенцією.

Приклад недобросовісної конкуренції з практики орга­нів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом дискредитації господарюючого суб’єкта

До Антимонопольного комітету України звернувся Інсти­тут біоорганічної хімії та нафтохімії Національної Академії наук України (ІБОНХ НАН України) із заявою про недобро­

совісну конкуренцію з боку японських компаній «Санкіо Ко. *в Лтд» та «Сумітомо Корпорейшн» у вигляді дискредитації гос­подарюючого суб’єкта (підприємця).

ІБОНХ НАН України розроблено технологію виробництва й застосування сульфокарбатіону-К (СКК) — протруйника (фунгіциду), що призначений для захисту проростків і сходів цукрових буряків від коренеїда та запобігання поширенню хвороб цукрових буряків через насіння. Інститут розпочав виробництво СКК. із давальницької сировини італійської фірми «Сер-Італія».

Компанія «Санкіо Ко. Лтд» є виробником тачигарену-про-труйника (фунгіциду), призначення якого аналогічне призна­ченню СКК. Зазначеною компанією та представництвом в Україні компанії «Сумітомо Корпорейшн» на насіннєвих за­водах України було розповсюджено листівку з рекламою протруйника цукрових буряків від коренеїда тачигарен ви­робництва компанії «Санкіо Ко. Лтд» та проспект «Результа­ти порівняльного випробування протруйників тачигарен, ви­робництва Санкіо Ко. Лтд і сульфокарбатіону-К, проведеного Інститутом цукрових буряків УААН».

У листівці та проспекті наведено фотографію сходів цук­рових буряків після застосування зазначених препаратів, на якій густота сходів цукрових буряків, насіння яких обробле­не СКК, у кілька разів поступається густоті сходів цукрових буряків, насіння яких оброблене тачигареном. Однак різниця у польовій схожості насіння цукрових буряків, яка наведена на фотографії у проспекті та листівці, існувала тільки в од­ному досліді з п’ятнадцяти, тому вона не може відображати типового співвідношення дії тачигарену та СКК на польову схожість цукрових буряків. Тачигарен та СКК є високоефек­тивними як щодо захисту сходів цукрових буряків від коре­неїда, так і стосовно збереження врожаю коренеплодів.

За інформацією, отриманою Комітетом від фірми «Сер-Іта­лія», фотографія в листівці та проспекті негативно вплинула на виконання фірмою зобов’язань за контрактом з ІБОНХ НАН України та на наміри щодо подальшого співробітництва з інститутом. Фірма «Сер-Італія» провела випробування що­до ефективності СКК, позитивні результати яких підтверди­ли наміри щодо співробітництва з ІБОНХ НАН України. Та­ким чином, відомості, наведені в листівці та проспекті, могли завдати шкоди діловій репутації ІБОНХ НАН України.

Антимонопольний комітет України визнав зазначені дії компаній «Санкіо Ко. Лтд» та «Сумітомо Корпорейшн» пору-

шенням антимонопольного законодавства України, передба­ченим ст. 8 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді дискредитації господарюючого суб’­єкта шляхом поширення у письмовій формі неточних та не­повних відомостей, пов’язаних з діяльністю господарюючого суб’єкта, які могли завдати шкоди його діловій репутації.

*   *   *

Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шля­хом схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця)

АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (далі — Компанія), уклавши договір про співробітництво з Головним управлінням державної пожежної охорони МВС України та його підрозділами в областях, використовувала їх як посе­редників для спонукання підприємців до відмови від встанов­лення договірних зв’язків з іншими страховими компаніями, які працювали на ринку послуг вогневого страхування та обов’язкового особистого страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожеж­них дружин. З цією метою працівники державної пожежної охорони через приписи (обов’язковий для виконання доку­мент) змушували керівників підприємств страхувати членів добровільних пожежних дружин тільки в Компанії.

Київське обласне відділення Комітету кваліфікувало дії Компанії за ст. 10 Закону України «Про захист від недобро­совісної конкуренції» як схилення до бойкоту господарюючо­го суб’єкта (підприємця).

*   *   *

Приклад недобросовісної конкуренції з практики ор­ганів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом досягнення неправомірних переваг у конкуренції

ТОВ «Санітас» (м. Харків) відкрило на автомагістралях, біля постів ДАІ, пункти санітарної обробки транспбртних засобів. При цьому поряд було встановлено стенди з напи- .Й сами: «Внимание водители! Вгезд в город Харьков й проезд ‘• по дорогам области легкового транспорта осуществляется • через пункт санитарной обработки» (рос. мов.). Працівники ТОВ «Санітас», одягнені у форму, дуже схожу на форму працівників ДАІ, зупиняли автомобілі з інших міст і змушу­вали водіїв проходити «санітарну обробку автомобіля». Слід зазначити, що така «санобробка» не мала ніяких правових

підстав, крім того, здійснювалася водою без будь-яких дезин-; фікуючих розчинів. Фактично ТОВ «Санітас» надавало по­слугу миття автомобілів і при цьому вводило споживачів в оману стосовно необхідності отримання цієї послуги. Харків­ське обласне управління у справах захисту прав споживачів визнало дії ТОВ «Санітас» порушенням Закону України «Про захист прав споживачів». Крім порушення прав власників автомобілів, дії ТОВ «Санітас» неправомірно надавали йому переваги в конкуренції на ринку послуг миття автомобільно­го транспорту.

Харківське відділення Антимонопольного комітету Украї­ни кваліфікувало дії ТОВ «Санітас» за ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» як досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно інших суб’єк­тів господарювання шляхом порушення чинного законодав­ства, яке підтверджено рішенням компетентного державного

органу.

*   *   *