Конкурентне право - Навчальний юпосібник (Т.Г.Удалов)

§ 1. загальні засади поняття   

              ЯН недобросовісна конкуренція                   «•ЯЯІ

Якщо є ринок, то на ньому існує конкуренція. Добросовісна»9 конкуренція — це благо для економіки, вона забезпечує її розвиток та становлення. Але поряд з нормальною, добросо­вісною конкуренцією завжди може існувати неправомірна, недобросовісна конкуренція. Добросовісну конкуренцію на ринку держава не лише дозволяє, а й захищає та підтримує. Недобросовісна конкуренція заборонена законодавством, особи, які під час здійснення підприємницької діяльності вчиняють дії, визнані як недобросовісна конкуренція, пору­шують принципи Конституції України щодо недопущення не- -добросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності і під­лягають покаранню.

Недобросовісна конкуренція спричиняє шкоду однаковою мірою як споживачам, так і конкуренції на ринку. На конку­рентному ринку споживачі мають змогу ознайомитися з пе­ревагами та недоліками запропонованих їм товарів і вибирати з-поміж них ті, що можуть повністю задовольнити їхні потре­би. Ідеальне становище на ринку — це коли продавці рекла­мують і продають свої товари так, щоб споживач мав змогу об’єктивно їх оцінити. На жаль, це не завжди так. Іноді про­давці надають споживачам необ’єктивну інформацію про свої товари чи товари своїх конкурентів, а також намагаються ви­дати свої товари за ті, що виробляються іншими підприємця­ми і мають відоміші торгові марки та кращу репутацію.

Зазвичай добросовісні продавці намагаються здобути діло­ву репутацію високого рівня, забезпечуючи споживачів то­варами високої якості. Якщо виробник рекламує свій товар як товар високої якості, а виробляє товар низької якості, то споживачі швидко зрозуміють дійсний стан речей і виникне ситуація, за якої вони повністю відмовляться від товару не­добросовісного підприємця та придбаватимуть товар його добросовісних конкурентів. Наслідком цього буде зниження обсягів реалізації товару недобросовісним підприємцем, а в подальшому — його банкрутство.                        ||

За умов розвинутої ринкової економіки недобросовісна конкуренція є вийнятком, а не правилом. Оскільки більшість підприємців орієнтується на постійних споживачів, які три­валий час споживають продукцію з їх торговими марками, вони постійно намагаються підвищити якість та розширити асортимент пропонованої продукції, щоб зберегти своїх спо­живачів і залишитися на ринку.

Зрозуміло, що метою діяльності підприємця є отримання прибутку від використання майна, продажу товарів, вико­нання робіт, надання послуг. При цьому він намагається от­римати найбільшу користь для себе. За умов конкурентної боротьби на ринку це можливо лише за наявності у підпри­ємця певних правомірних переваг над конкурентами, якими, зокрема, є:

• краща організація підприємницької діяльності;

• наявність новітніх технологій виробництва;

• результати маркетингових досліджень щодо прихиль­ності споживачів до тих чи інших товарів;

• нижчі витрати на виробництво одиниці продукції і ви­ходячи з цього — найнижчі ціни тощо.

Отже, неправомірні дії підприємців, спрямовані на отри­мання неправомірних переваг при здійсненні ними господар­ської діяльності, можуть бути визнані недобросовісною кон­куренцією, що в свою чергу є порушенням конкурентного законодавства.

Основою недобросовісної конкуренції є нечесне, неправо­мірне ведення підприємницької діяльності. У той час, коли добросовісні учасники ринку витрачають свій час та значні кошти на здобуття ділової репутації, розробку та втілення нових технологій, схилення споживачів до використання то­варів з їх торговою маркою, тобто ведуть чесну конкурентну боротьбу, їх несумлінні конкуренти всілякими шляхами на­магаються неправомірно використати чужу ділову репута­цію, створити перешкоди своїм конкурентам під час здійс­нення ними господарської діяльності і, таким чином, досягти неправомірних переваг у бізнесі.

Законодавством України чітко визначено види й форми недобросовісної конкуренції, відповідальність за її вчинення. За Законом України «Про захист від недобросовісної конку­ренції», недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та ін­шим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Характерною ознакою недобросовісної конкуренції є ак-^ тивна поведінка особи, спрямована на вчинення неправомір­них дій. Бездіяльність не може бути визнана недобросовіс­ною конкуренцією.

Зазначені неправомірні дії, спрямовані на досягнення не­правомірних переваг у конкурентній боротьбі, мають такі спільні ознаки:

1) спричиняють збитки іншим господарюючим суб’єктам чи їх діловій репутації;

2) спрямовані на отримання неправомірних переваг у під­приємницькій діяльності;

3) порушують норми законодавства України. Відповідно до законодавства України недобросовісна кон­куренція — протиправна, карана поведінка. Норми, що ви­значають цю поведінку як протиправну містяться у конку­рентному законодавстві, а також в інших нормативно-право­вих актах.

За формою недобросовісну конкуренцію можна класифі­кувати виходячи зі змісту та спрямованості неправомірних дій. Їх можна поділити на три великі групи:

• неправомірні дії, спрямовані на отримання певних пе­реваг над конкурентом за рахунок його інтелектуаль­ної діяльності та ділової репутації;

• неправомірні дії, пов’язані з дезорганізацією виробни­чого процесу конкурента, створенням йому перешкод у процесі конкурентної боротьби та досягненням не­правомірних переваг у конкуренції;

• дії, пов’язані з неправомірним збиранням, розголо­шенням та використанням комерційної таємниці.