Програми фахових диспиплін для вступного випробування - Підручник

Тема 4. феноменологія (проблема духу у філософії).

Визначення та експлікація поняття “феноменологія”. Розрізнення інтерпретацій феномену у німецькій класичній філософії та у феноменології ХХ ст. Феноменологія як онтологія: М. Гайдегер.

Проблема походження та сутності духовного. Філософська теорія духу (логіка) в її історичній генезі. Феноменологія духу. Мислення як предмет філософії. Основні філософські напрямки та концепції щодо природи мислення. Аспекти вивчення феномену свідомомсті: природничонауковий, психологічний, соціологічний, культурно-історичний, філософсько-світоглядний. Духовне, душа, дух, свідомість, мислення.

Мислення як онтологічний феномен та категорія. Розрізнення “мислення” та “думання”, проблема визначення та самовизначення мислення. Мислення як відображення та самовідображення. Форми та закони мислення. Логіка та онтологія. Проблема атрибутивності та абстрактності мислення.

Мислення як соціальне явище. Походження свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості. Суспільно-історична діяльність та становлення людської свідомості. Практичні аспекти виникнення свідомості. Свідомість як теоретичне відображення суспільних відносин. Мова та мовлення. Свідомість як ідеальна діяльність. Ідеальне та реальне. Знакові системи, семіотичні процеси та їх взаємозв’язок із свідомістю. Свідомість і мозок. Моделювання мислення як наукова і філософська проблема.

Структура свідомості та її феномени: знання, “внутрішній світ”, чуття, знання, воля, мислення, пам’ять, інтуїція. Душа, свідомість, самосвідомість, розум. Свідоме, несвідоме, безсвідоме, підсвідоме і надсвідоме. Раціональне та ірраціональне. Поняття соціального підсвідомого та “архетипу”.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

М.Еліаде Міфи, сновидіння і містерії, у Мефістофель і андроген. – Київ, 2001.

М.Элиаде, Аспекты мифа. – М., 1995,

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу, - К., 2003.

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990,

Мамардашвили М.К. Введение в философию. - М., 199,

Лосев А.Ф., Мифология философия культура - М., 1988.

Ортега-і-Гассет. Что такое философия? -  М. 1991,

Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? - М., 1998.

Гоголь М.В. Вий. Соч. В 6 т. Т. 2.  - М., 1976.

Пятигорский А. М. Несколько слов об изучении религии // Избр. труды. - М., 1996.

Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

Пятигорский А. М. Заметки о метафизической ситуации // Избр. труды. - М., 1996.

Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды.  -М., 1996.

Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера.  - С-Пб., 2004.

К. Г. Юнг Душа и шесть архетипов - М., 1998.

Платон, Держава, - К., 2000,

Платон, Бенкет, - Л., 2005.

В.Татаркевич, Історія філософії, - Л., 1997, Т.1

Аристотель, Метафизика, Книга 7, - М., 1976, Т.1

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М., 1979.

Кессиди Ф. От мифа к логосу. - М., 1972.

Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, - Л., 1993.

Філософія Стародавнього Світу. Читанка з історії філософії. - К, 1992

Б.Спиноза Етика - М., 2000.

Г.В. Лейбниц. Монадология. Соч. В 4-х т. - М., 1982, Т.1.

Б.Рассел, Історія західної філософії.

Ф.Бекон. Новый Органон. Соч. в 2-х т. - М., 1973. Т.1.

Д.Г’юм, Трактат про людську природу, - К., 2004.

Рене Декарт Метафізичні розмисли - К., 2002.

Д.Бруно. О причине, начале и едином. - Минск., 1999.

Вольтер. Метафизический трактат. Филос. Сочинения. - М., 1988.

Кант, Основы метафизики моральності, (видрук)

Кант, Критика чистого розуму. - К., 2000.

Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. - К., 1998,

Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т., - М., 1974-77.

В. Шеллинг Сисема трансцендентального идеализма Соч. в 2 т. Т. 2. - М., 1986

Хесле В. Гении философии Нового времени. - М., 1992.

Ж.-П. Сртр Буття і ніщо - К,. 1999.

М. Гайдегер Бытие и время - М., 2002.

Пригожин И., Стенгерс И. Квант. Хаос. Время. К решению парадокса времени. М., УРСС, 2003.

Пригожин И., Николис Г. Познание сложного. М., УРСС, 2003.

Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983.

Фрейн Майкл. Копенгаген. Львів, 2004.

Кайку Мічіо Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. Львів, Літопис, 2004.

Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії. “Філософська і соціологічна думка”. 1991., № 7.

На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. -  М., 1990.

Печчеи А. Человеческие качества. -  М., 1980.

Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. -  М., 1987.

Бичко І.В. Просторово-часові характеристики творчої свідомості. “Філософська думка”. 1978. № 1.

Виноградарский В.Г. Социальная организация пространства. - М., 1988.

Конечное и бесконечное. - К., 1982.

Прерывное и непрерывное. - К., 1983.

Пространство и время. - К., 1984.

Чудинов Э.М. Теория относительности и философия. - М., 1974.

На переломе. Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. - М., 1996.

Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

Дельоз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? - С-Пб., 1998.

Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. // Соч.: в 14-и т. – М., 1959. – Т.4.

Тарасенко М.Ф. Природа, технологія, культура. - К., 1993.

Войшвилло Е. Логика. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т. 3. - М., 1964.

Горский А.П. Обобщение и познание. - М., 1985.

Диалектика процесса познания. В 8-ми книгах. Кн. 3. - М., 1985.

Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. - М., 1973.

Огурцов А. Феноменология. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т.5. - М., 1970.

Костандов Э.А. Психофизиология сознания и бессознательного. Киев-Харьков-Минск, 2004.

Бибихин В.В. Узнай себя. Санкт-Петербург, «Наука», 1998.

3. Быблер В.С. Мышление как творчество. (Введение в логику мысленного диалога). - М., 1975.

Дубровский Д.И. Проблема идеального. - М., 1983.

Кликс Ф. Пробуждающееся мышление (У истоков человеческого интеллекта). - М., 1963.

Цехмистро И.З. Поиски квантовой концепции физических оснований сознания.  Харьков, 1981.

Фрейд Зигмунд. Толкование сновидений. Киев, 1991.

Юнг К. Г. Практика психотерапии - М., 1996.

Юнг К.Г. Misterium Conjunctionis  - М., 1999.

Юнг К.Г. Ответ Иову - М., 1998.

Гайдегер Мартин. Бытие и время - М., 2002.

Гуссерль Эдмунд. Картезианские размышления - М., 1995

 

Контрольні питання:

Проблема визначення філософії. Концептотворення та пропозиційність.

Визначення діалектики.

Запит та його горизонт.

Проблема Духа у філософії.

Першопричина як метафізичне поняття.

Єдине як атрибут буття.

Смисл буття. Буття як концепт.

Буття в концепції Платона та Арістотеля.

Телеологічність дії.

Атрибутивні ознаки міфологічного світогляду.

Істина як адекватність, відповідність та очевидність.

Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.

Як можливий філософський запит про буття.

Проблема свідомості як наперед покладеної.

Проблема тотожності буття та розуміння.

Бог у релігії та філософії.

Інтенціональність свідомості.

Буття сутності та рефлексія.

Рівні буття. Буття та свідомість.

Буття та Ніщо.

Проблема мови і мовлення.

Поняття “Дао” та “Де” у філософії Лао Цзи.

“Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

Проблема універсалій в середньовічній філософії.

“Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та магія.

“Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

“Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

Ніщо як філософська проблема.

Буття як заперечення небуття.

Буття та час. М. Хайдеггер.

Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.

Фінальність та смисл буття.

Смисл як такий.

Проблема змісту, форми, матерії та руху.

Час, простір та рух як виміри буття.

Свідомість та дійсність. Проблема об’єкту та суб’єкту.

Буття духу як свобода.

Питання про буття як запит про бога.

Негативна теологія. Бог як абсолютне буття.

“Феноменологія духу” Гегеля.

Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.

Буття та Суще. Самокажучість та феномен.

Феноменологічна редукція та епохе.

Свідоме та підсвідоме. Поняття архетипу.

Поняття світогляду та його категоріальна структура.

Проблема визначення предмету та об’єкту філософії.

Концептуальність та пропозиційність: філософія та наука.

Міфологія як історично первісний тип світогляду.

Специфіка релігійного світогляду.

Філософія і світогляд.

Структура філософського знання.

Специфіка філософії за природою елементів її знання.

Поняття системи та структури. Філософія та логіка побудови знань.

Релігійний тип світогляду та його специфіка.

Метафізика та її місце у філософії та її історії.

Адекватність предмету і методу філософії.

Галузі філософського знання та принципи його структурування.

Функції філософського знання.

Онтологічний статус поняття буття як філософська проблема.

Буття та суще.

Логічний зміст категорії буття.

Діалектика буття, ніщо (небуття), становлення.

Діяльнісний зміст категоріального відношення буття, ніщо, становлення.

Філософське поняття природи.

Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії.

Природа як предмет філософської рефлексії.

Проблема конечності і безкінечності світу. Вічність.

Відношення “людина-природа”, “мислення-природа” в системі “філософії природи”.

Поняття природи як процесу (еманація, еволюція, розвиток).

Історичне місце натурфілософії (“філософії природи”) в пізнанні природи.

Матерія як онтологічна реальність.

Матерія як категорія.

Енергія та інформація: взаємозв’язок та проблема визначення.

Простір і час як філософські категорії.

Рух як процесійна єдність простору часу.

Відносність часу та простору.

Поняття порядку та хаосу у синергетиці.

Мислення як відображення та самовідображення.

Форми та закони мислення. Типи логік та їх застосування у філософії.