Програми фахових диспиплін для вступного випробування - Підручник

Тема 2  природа знання, його джерела та межі

Що означає знати. Свідомість та пізнання. Пізнання як вихід за межі безпосередньої свідомості. Пізнання як вища форма свідомості. Знання як результат та мета пізнання. Загальна значущість як ознака знання.  Безумовність знання: проблема епістемологічного фундаменталізму.

Знання як ментальний стан. Знання як система суджень.

Знання та досвід. Поняття досвіду. Структура досвіду, його види, відношення понять  досвіду та знання. Структура досвіду та структура процессу пізнання.

Знання та гадка. Психофізична проблема.

Системний характер знання, його структура. Типи, види, рівні та форми знання. Теоретичне, духовно-практичне та практичне знання. Різноманітність видів знання. Ігрове, особисте,трансцендентне та інш. види знання.

Чуттеве та раціональне знання. Поняття раціональності. Історичні види раціональності. Розсудок та розум як пізнавальні здібності. Знання апріорне та апостеріорне. Дискусія щодо вродженних ідей (Декарт). Едність чуттевого та раціонального в філогенезе та онтогенезе пізнання. Едність чуттевого та раціонального в чуттевому досвіді. Чуттевий досвід як результат передбачень та інтерпретацій. Початком пізнання не може бути “чисте споглядання”, бо чуттевий досвід проникнутий інтерпретаціями. Ієрархія інтерпретацій. Активність суб’єкта чуттевого досвіду. Відкритість чуттевого досвіда для перегляду та переінтерпретації. Апріорні компоненти чутевого досвіду (еволюційна епістемологія: Лоренц, Поппер).

            Інтуіція як джерело знання та вид пізнавальної діяльності. Інтуіція як подолання протилежності суб’єкта та об’екта (містика, філософія життя). Інтуіція як результат високої компетентності дослідника. Види інтуіції.: інтелектуальна, містична, чуттева, наукова. Проблема інтерсуб’єктивної перевірки та трансляції  інтуітивного знання.