Методика виховної роботи у військових підрозділах - Методичка (Петренко В.М.)

1.4 сутність воєнної реформи в україні

 

Як уже було зазначено раніше, важливою складовою становлення нашої держави є створення Збройних Cил, здатних надійно забезпечити її суверенітет, територіальну цілісність і захист національних інтересів.

За часи свого існування Збройні Cили пройшли складний шлях реформування. З нинішніх позицій результати військового будівництва можна оцінювати по-різному, але те, що Збройні Cили сьогодні продовжують відігравати провідну роль у забезпеченні безпеки держави, не викликає сумнівів.

Українська армія стабільно користується найбільшою довірою в суспільстві порівняно з іншими державними інститутами.

Новий політичний курс нашої держави з орієнтацією на вступ до НАТО передбачає активізацію процесу реформування оборонної сфери відповідно до прийнятих у світі стандартів.

У червні 2004 р. Указом Президента України була затверджена нова Воєнна доктрина України, що мала стати основою для підготовки і прийняття воєнно-політичних і воєнно-стратегічних рішень, розробки програм і планів у воєнній сфері.

Протягом 2001 – 2005 рр. відбулися суттєві зміни у структурі Збройних Cил та системі їх управління, зокрема, у процес реформування Збройних Cил був запроваджений функціональний принцип їх побудови та застосування. Функціональними структурами Збройних Cил є Об’єднані сили швидкого реагування, Основні сили оборони і Стратегічні резерви. Пріоритет у формуванні наданий Об’єднаним силам швидкого реагування.

Важливим кроком у структурній перебудові Збройних Cил стало розформування у 2002 р. 43 Ракетної армії. Цим Україна продемонструвала світовій спільноті обов’язковість у дотриманні міжнародних зобов’язань держави з без`ядерним статусом .

У 2004 р. відповідно до змін, внесених до Закону України «Про Збройні Cили України», започаткований перехід Збройних Cил з чотиривидової на тривидову структуру шляхом створення на базі Військово-Повітряних Сил і Військ протиповітряної оборони єдиного виду Збройних Cил – Повітряних сил у складі трьох повітряних командувань («Захід», «Південь», «Центр») і тактичної групи «Крим».

Це дало можливість зосередити під єдиним керівництвом усі сили та засоби виконання завдань у повітряному просторі, вдосконалити структуру, бойовий і чисельний склад Збройних Cил, привести у відповідність до їх потреб кількість озброєнь і воєнної техніки, підвищити ефективність системи матеріально-технічного забезпечення.

Головні командування видів Збройних Cил були переформовані у командування видів з відповідною оптимізацією їх структури та чисельності. З трьох оперативних командувань у складі Збройних Cил залишилися два (Західне та Південне), а Північне оперативне командування переформоване в територіальне управління «Північ». Чисельність управлінь Західного та Південного оперативних командувань була зменшена на 35\%, а їх статус – знижений з рівня оперативно-стратегічного об’єднання до рівня оперативного об’єднання.

З метою оптимізації системи оперативного (бойового) та матеріально-технічного забезпечення сформоване Командування сил підтримки. До його складу ввійшли понад 50 частин і підрозділів оперативного, технічного та тилового забезпечення Збройних Cил.

Загалом протягом 2001-2005 рр. було проведено близько 16 тис. заходів з реструктуризації Збройних Cил.

Заходи структурної перебудови Збройних Cил дали змогу підвищити ефективність управління військами (силами), вивільнити значні людські та матеріальні ресурси, створити необхідне підґрунтя для наступного етапу воєнної реформи та прискореної реалізації в Україні сучасної моделі Збройних Cил.

Протягом останніх п’яти років загальна штатна чисельність особового складу Збройних Cил була скорочена майже на 171 тис. посад – з близько 416 тис. на початок 2001 р. до 245 тис., станом на кінець 2005 р., з них посад генералів – 138, офіцерів – близько 29,3 тис., прапорщиків – 27,1 тис., сержантів (солдатів) – 69,1 тис., курсантів – 8,8 тис., цивільних працівників – 36,5 тис.

Водночас заходи зі скорочення чисельності особового складу Збройних Cил (особливо вжиті протягом 2003-2004 рр.) не повною мірою враховували темпи структурної перебудови їх складових, зменшення запасів озброєнь і воєнної техніки, утилізації ракет і боєприпасів. Це призвело до дисбалансу у співвідношенні чисельності бойових частин, призначених для забезпечення їх життєдіяльності.

Особливо критична ситуація на початок 2005 р. склалася в Сухопутних військах, де на кожну бойову частину припадало 2-3 частини забезпечення, а на кожну одиницю бойової техніки – понад дві одиниці надлишкових.

За оцінками експертів Міністерства оборони та Генерального штабу, процес прискореного, масштабного скорочення чисельності Збройних Cил за рахунок їх бойового компонента вичерпав свої можливості. Подальше скорочення чисельності Збройних Cил відбуватиметься переважно шляхом зменшення чисельності особового складу частин забезпечення та приведення їх структури у відповідність до визначених завдань.

Незважаючи на нестачу ресурсів, протягом 2001-        2007 рр. було проведено ряд дослідних оперативно-тактичних і командно-штабних навчань.

Заходи підготовки військ (сил), здійснені протягом останніх п’яти років, не призвели до відчутного підвищення рівня підготовки Збройних Cил у цілому, проте сприяли покращанню вишколу особового складу, підвищенню боєздатності та рівня готовності з’єднань і частин Об’єднаних сил швидкого реагування, розвиток яких визначений пріоритетним напрямом реформування Збройних Cил.

У межах виконання Державної програми до 2005 р. з бойового складу Збройних Cил вилучено близько 2000 застарілих і непрацездатних зразків озброєнь і воєнної техніки, ремонт або модернізація яких визнані економічно недоцільними, в т.ч.: 870 танків, 380 бойових броньованих машин, 289 артилерійських систем (калібру більше            100 мм), 299 бойових літаків, майже 60 вертольотів і 28 кораблів. Утилізовано 56,3 тис. тонн ракет і боєприпасів. Проте ці результати не можуть вважатися задовільними, оскільки існуючі боєприпаси воєнної техніки на 20 – 120\% перевищують реальні потреби Збройних Cил.

З метою запровадження єдиної військово-технічної політики була розроблена та затверджена Указом Президента України Державна  програма розвитку озброєння та воєнної техніки на період до 2015 р. 

На 2005 – 2011 рр. припадає початок комплектування Збройних Cил за контрактним принципом і прийняття рішення про повний перехід Збройних Cил на контрактну основу з 2015 р.

 

Питання для повторення та самоконтролю

 

Сутність структури воєнної політики.

Дайте характеристику воєнної політики держави.

Військово-політичні відносини, їх характеристика.

Назвіть головні види воєнної політики сучасних держав.

Воєнна доктрина України, визначення.

Основні ознаки сучасної воєнно-політичної обстановки.

Основні загрози національній безпеці України.

Умови забезпечення воєнної безпеки України.

Характерні риси сучасної збройної боротьби.

Основні завдання Збройних Cил України в мирний час.

Основні умови припинення Україною воєнних дій проти агресора.

Основні принципи економічного забезпечення воєнної безпеки України.

Основні напрямки економічного забезпечення воєнної безпеки України.

Армія як соціальне явище (загальна характеристика).

Форми використання армії.

Участь армії у політичних процесах (ознаки).

Шляхи приходу військових до влади.

Сутність воєнної реформи в Україні.