Основні принципи та методи навчання

Принципи навчання – це вихідні дидактичні поло-ження, які відображають перебіг об’єктивних законів і за-кономірностей процесу навчання і визначають його спря-мованість на розвиток особистості, в яких знаходять місце вимоги до змісту, організації та методики навчання слухачів.

Сучасна вітчизняна військова дидактика виділяє таку систему принципів навчання:

Організаційно-методичні принципи навчання

1 Принцип громадянськості відображає соціальні аспекти навчання. У сучасній Україні його значущість є загальновизнана зі зміною державного статусу, необхід-ністю відродження почуття патріотизму, почуття Батьків-щини, розвитку національної ідеї, характеру, ментальності, формування необхідних цінностей і напрацюванням кон-цепції національної освіти. Цей принцип знаходить вира-ження в орієнтації змісту освіти на розвиток особистості, її духовності та соціальної зрілості, тісний зв’язок навчаль-ного процесу в підрозділах з життям країни і її Збройних Cил, з повсякденною практикою частин і підрозділів.

2 Принцип науковості навчання передбачає відповідність змісту освіти рівню розвитку сучасної науки і техніки, прогнозування розвитку тенденцій в науці, досвіду, який накопичений цивілізацією. Під час проведення занять, навчань він вимагає використання додаткового матеріалу, який містить у собі відомості про глобальні проблеми і сучасні досягнення у військовій сфері у світових масштабах. Принцип науковості має відношення і до методів навчання: використання проб-лемних ситуацій, спеціального навчання уміння спосте-рігати явища, фіксувати і аналізувати результати спосте-режень, вести наукову дискусію, доводити свою точку зору, працювати з навчальною та науковою літературою.

3 Принцип виховного навчання. Цей принцип передбачає формування в процесі навчання базової культури особистості воїна: моральної, правової, естетичної, фізичної, культури військової праці та життєдіяльності, спілкування.

4 Принцип відповідності вікових та індивідуальних особливостей слухачів передбачає реалізацію вікового (призовного) й індивідуального підходів.

Принцип відповідності навчання віковим та індивідуальним особливостям вимагає, щоб зміст, форми і методи організації їх діяльності відповідали віковим (призовним) етапам. Відповідно до цього принципу повинні враховуватись індивідуальні характеристики темпераменту, характеру, здібностей, волі і, що важливо у сучасних умовах, стать тих, хто виконує військовий обов’язок.

5 Принцип свідомості і творчої активності визначає позицію та ставлення воїнів до участі у військово-педагогічному процесі навчання.

Свідомість воїнів у навчанні – це розуміння ними сутності проблем, які вивчаються, переконаність у правильності та практичній цінності отриманих знань, їх позитивне ставлення до навчання. Свідомість надає навчанню виховного характеру і значною мірою сприяє формуванню у воїнів високих морально-психологічних та військово-професійних якостей особистості.

Активність слухачів у навчанні – це їх інтенсивна розумова діяльність і фізична підготовка в процесі навчання та використання знань, навичок і умінь.

Реалізації принципу свідомості та творчої активності сприяє використання різних форм самоуправління у навчальному процесі: від традиційних підходів до інноваційних рішень.

6 Принцип доступності навчання і високий рівень труднощів під час навчання вимагають врахування у його організації реальних можливостей слухачів, відмови від інтелектуальних, фізичних та емоційних переживань, які негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я. У ньому повинен бути збережений рівень психічної напруги, який необхідний для підтримання у воїнів інтелектуального та енергетичного тонусу, активності та інтенсифікації навчальних та бойових дій, які пов’язані з переборенням навчальних труднощів.

Принцип уточнює основні педагогічні правила доступності та доцільності в навчанні:

1) вчити від відомого до невідомого;

2) від менш важкого до більш важкого;

3) від складного до більш складного.

Цей принцип передбачає побудову навчального процесу таким чином, щоб у воїна з’являлося бажання перебороти труднощі та пережити радість успіху, досягнення. Це допомагає йому зняти підвищену тривожність та невпевненість в можливості вирішення навчально-бойових завдань.

7 Принцип наочності є одним із найважливіших у процесі навчання.

Із підвищенням абстрактності в навчанні необхідно використовувати різні види наочності:

природну (предмети об’єктивної дійсності і дії з ними);

експериментальну;

образотворчу (картини, фото, малюнки);

образотворчу (кінофільми, телепрограми);

комп’ютерну та мультимедійну системи;

звукову (магнітофонні записи);

символічну і графічну (карти, графіки, формули, схеми);

словесну (образні словесні описи подій, фактів, дій) з навичками їх використання.

8 Принцип продуктивності професійної компетентності та надійності навчання, професійної спрямованості освіти.

Для вирішення службово-військових та навчально-пізнавальних завдань слухачам не просто потрібні знання, а цілісний комплекс взаємозв’язаних компонентів війсь-ково-професійної компетентності: знання; навички; умін-ня; військово-професійної позиції; психологічні якості; акмеологічні інваріанти (вища множинність знань) тощо.

Міцність навчання пов’язана зі створенням умов для надійного збереження у пам’яті необхідних для майбутньої військової діяльності знань. Проте, оскільки людська пам’ять не в змозі утримувати всю інформацію,  командир повинен чітко визначити, що воїну потрібно запам’ятовувати міцно, а з чим лише досить ознайомитися.