5.1 роль і місце гуманітарної підготовки в системі  ідейного виховання слухачів збройних cил україни

Реалізація положень Конституції України, чинного законодавства, Державної програми реформування та розвитку Збройних Cил України потребує посилення пропагандистської роботи, патріотичного виховання особового складу Збройних Cил України, формування у нього національної свідомості й культури, гуманістичного світогляду, високих морально-бойових якостей, морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини.

Вирішенню цих завдань значною мірою сприяє гуманітарна підготовка, яка є одним із основних предметів навчання особового складу, невід’ємною складовою інформаційно – пропагандистського забезпечення життєдіяльності військ (сил).

            Головною метою гуманітарної підготовки є:

Роз’яснення державної політики у галузі оборони, пропаганди національних, військових і культурних традицій українського народу.

Виховання в особового складу почуття патріотиз-му, готовності зі зброєю в руках захищати Українську дер-жаву, інтереси українського народу, поваги до Консти-туції і законів України, вірності Військовій присязі, гордо-сті за службу у Збройних Cилах України, належність до ви-ду Збройних Cил, роду військ, об’єднання, військової частини.

Створення сприятливої морально-психологічної обстановки у військових частинах, підрозділах, установах та військових навчальних закладах Міністерства оборони України.

Виховання у слухачів свідомого і відповідального ставлення до оволодіння військовими знаннями, підвищення рівня професійної майстерності.

Формування і розвиток у слухачів високої культу-ри й особистих якостей, необхідних для військової служби.

Удосконалення психолого-педагогічних знань офіцерського складу, прапорщиків ( мічманів), сержантів (старшин) і правових знань усіх категорій особового складу.

Головні зусилля в гуманітарній підготовці зосереджуються на:

формуванні у кожного слухача почуття любові до України та її народу, культури, традицій і духовних цінностей, гідності, честі й національної свідомості, вірності Військовій присязі та Бойовому Прапору, особистої відповідальності за безпеку Української держави;

вивченні історії України та її Збройних Cил, актуальних проблем військового будівництва, основ наро-дознавства та культурної спадщини українського народу;

вивченні положень Конституції України, законів України, військових статутів Збройних Cил України;

вихованні поваги до армійських і флотських традицій, ритуалів, правил поведінки, форми одягу;

підвищенні рівня інформованості особового складу про суспільно-політичний, соціально-економічний стан та духовний розвиток суспільства, міжнародне становище та воєнну політику держави, про життєдіяльність Збройних Cил України;

формуванні в офіцерського складу, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин) свідомої потреби в удосконаленні навичок, вміннях організації й проведення виховної роботи з підлеглими.

Гуманітарна підготовка із солдатами, сержантами строкової служби проводиться за такими розділами тематичного плану:

Держава і Збройні Cили.

Історія України та її війська.

Культура і народознавство України.

Військовий обов’язок та етика військової служби.

Основним методом проведення занять з гуманітарної підготовки офіцерського складу, прапорщиків (мічманів), слухачів, військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, та працівників Збройних Cил України вважається лекційно-семінарський.

Гуманітарну підготовку генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків (мічманів) проводять за категоріями у складі груп, визначених наказом відповідних командирів (начальників) про організацію гуманітарної підготовки.

5.2 Особливості організації проведення

гуманітарної підготовки

Гуманітарна підготовка особового складу організовується і проводиться згідно з вимогами Директиви Міністра оборони України від 13. 02. 2006р. №Д-3 „Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Cил України на 2006-2011 роки”.

Гуманітарна підготовка є основним предметом навчання особового складу, невід’ємною складовою інформаційно-пропагандистського забезпечення військ.

Керівникам груп гуманітарної підготовки повинно надаватися для підготовки до занять не менше чотирьох годин службового часу на тиждень.

Гуманітарна підготовка організовується і проводиться з усіма категоріями військовослужбовців і працівників Збройних Cил України. Навчання в системі гуманітарної підготовки є обов’язковим. Заняття з гуманітарної підготовки проводяться обов’язково державною мовою.

Основним методом проведення занять з гуманітарної підготовки в групах військовослужбовців строкової служби є розповідь-бесіда.

Підготовку до занять керівників груп гуманітарної підготовки здійснюють кожної п’ятниці з 16-00 до 18-00.

Групи гуманітарної підготовки військовослужбовців строкової служби створюються, як правило, у складі підрозділів, чисельність груп не повинна перевищувати 25 осіб.

Заняття з гуманітарної підготовки проводяться з періодичністю:

з офіцерами - один раз на тиждень (щопонеділка) по дві години в ранковий час (з 9.00 до 11.00). Метод проведення - лекційно-семінарський. Останній понеділок місяця - заняття з правової підготовки у складі навчальної групи;

з прапорщиками (мічманами), слухачами, які проходять службу за контрактом, – один раз на тиждень (щопонеділка) по дві години в ранковий час;

з військовослужбовцями строкової служби – один раз на тиждень (щопонеділка) по дві години (з 9.00 до 11.00). Метод проведення – розповідь-бесіда. Останній понеділок місяця - заняття з правової підго­товки у складі навчальної групи;

з працівниками Збройних Cил України командування Сухопутними військами Збройних Cил України – 1 раз на квартал, перша середа місяця початку кварталу, по 50 хвилин (з 10.30 до 11.20).

Підбиття підсумків стану гуманітарної підготовки проводиться з виданням наказу відповідного командира (начальника) з періодичністю:

у з’єднаннях, військових частинах, закладах та установах – один раз на квартал;

у командуванні Сухопутними військами Збройних Cил України – один раз на рік.

            Тематика гуманітарної підготовки з працівниками Сухопутних військ Збройних Cил України:

"Архітектура європейської системи колективної безпеки. Інтеграція України в Євросоюз і НАТО";

"Здобутки та перспективи суверенної України";

"Конституція та законодавство про оборону України. Розвиток воєнної організації держави".

Облік відвідування та успішності військовослужбовців груп гуманітарної підготовки ведеться в журналах обліку занять з гуманітарної підготовки.

Під час інспектувань і підсумкових перевірок рівень знань з гуманітарної підготовки перевіряється у всіх категорій військовослужбовців Збройних Cил України. Оцінка керівникам груп гуманітарної підготовки виставляється, виходячи з рівня їх знань в обсязі програм гуманітарної підготовки і загальної оцінки групи. Оцінку військовослужбовцям строкової служби виставляють щомісячно на підставі оцінок за підсумками вивчених тем.

Групи, що представляються на інспектування чи перевірку, повинні мати не менше 90\% усього складу.

Суспільно-політичне, правове інформування проводиться:

з офіцерами, прапорщиками, військовослуж-бовцями, які проходять службу за контрактом, з’єднань, військових частин, підрозділів, закладів та установ – остання п’ятниця по п’ятдесят хвилин (з 9.10 до 10.00);

з військовослужбовцями строкової служби – щотижня у вівторок з 8.25 до 8.55;

з працівниками Збройних Cил України командування Сухопутними військами Збройних Cил України, оперативних командувань, армійських корпусів, Територіального управління "Північ", з’єднань, частин, закладів та установ – перші п’ятнадцять хвилин під час проведення занять з гуманітарної підготовки.

Досвід організації та проведення бойової підготовки в артилерійських підрозділах і навчального процесу у ВВНЗ вчить, що найкращих результатів досягають там, де втілюються нові ефективні форми та методи навчання; впроваджуються новітні досягнення військової науки, педагогіки та психології; приділяється особлива увага зростанню методичної майстерності керівників занять; постійно удосконалюються методичні документи для проведення навчальних занять.

Нові види озброєння та військової техніки родів військ і спеціальних військ спричиняють появу і нових способів їх застосування, а це обумовлює необхідність подальшого вдосконалення форм і методів навчання військ.

Загальні положення

Кожне заняття вирішує певне дидактичне завдання. Ефективність його розв’язання залежить, перш за все, від підготовленості керівника до проведення заняття. Крім того, на ефективність заняття також впливає здатність керівника впроваджувати в навчальний процес найдоцільніші форми та методи навчання. Таке впровадження вимагає від керівника докладання значних зусиль під час підготовки до заняття – напередодні, в ході заняття та після його проведення.

Підготовка керівника до конкретного заняття

Підготовка керівника до конкретного заняття передбачає:

з’ясування та формулювання теми заняття;

визначення навчальної та виховної мети;

добір літератури та визначення навчального матеріалу до теми;

визначення структури обраної форми заняття;

визначення методики і педагогічних прийомів на усі фази заняття;

підготовку дидактичних засобів та наочних посібників;

визначення форми контролю та оцінювання знань, умінь і навичок тих, хто навчається;

раціональний розподіл часу на всіх етапах заняття;

визначення місця керівника заняття для демонстрування й опитування в рамках заняття;

складання плану або плану-конспекту заняття;

перевірку готовності помічників (якщо потрібно) та слухачів до заняття.

Під час підготовки безпосередньо до конкретного заняття його керівник повинен враховувати:

провідні мотиви, інтереси воїнів до даного предмета, їхнє особисте ставлення до занять, що проводить саме цей керівник;

рівень, який характеризує уміння навчатися, працездатність, регулярність навчальної праці та сумлінність під час самостійної роботи;

активність тих, хто навчається на занятті, їхню увагу і дисциплінованість;

здібності кожного, його потенційні можливості та уміння застосовувати знання на практиці;

можливості використання ТЗН та наочних посібників за даною темою і в даному навчальному класі;

свою працездатність та санітарно-гігієнічні умови місця та навчального обладнання, які будуть використовуватися для проведення заняття.

Будь-яке заняття розпочинається зі вступної частини. В ній керівник заняття вирішує два завдання, а саме:

забезпечення нормальної зовнішньої обстановки для спільної роботи керівника і тих хто навчається;

створення психологічного настрою слухачів на плідну навчальну працю.

            До основних моментів попередньої організації заняття відносять:

обов’язкове взаємне вітання керівника заняття і слухачів;

перевірку наявності слухачів, матеріального забезпечення та зовнішнього стану приміщення;

перевірку готовності навчальних місць, зовнішнього вигляду слухачів та обов’язкове попередження про виконання заходів безпеки;

доведення актуальності теми заняття та мобілізацію уваги з боку слухачів.

В ході основної частини заняття його керівник повинен звертати увагу на дотримання загальних правил щодо пояснення навчального матеріалу, формування умінь і навичок, запровадження активних форм організації навчальної праці та підтримки на необхідному рівні навчальної дисципліни.

Під час пояснення навчального матеріалу керівник заняття повинен дотримуватися таких правил:

продумати та визначити своє місце під час пояснення матеріалу, щоб було всім видно і чути, що показує та розповідає керівник заняття (можна сидіти, якщо це не вплине на результативність заняття);

без необхідності (наприклад, якщо це не контроль або надання допомоги) не ходити по класу;

говорити гучно, але не кричати, пояснення повинні бути чіткими та зрозумілими;

темп викладання матеріалу – розмірений, а мова -доступна, з необхідним науковим рівнем (який відповідав би підготовці слухачів);

виділяти головне в матеріалі, не захоплюватись другорядним;

дотримуватися послідовності викладання;

своєчасно використовувати ілюстративний матеріал, стежити за правильністю та акуратністю записів на класній дошці.

Сутність будь-якого заняття полягає в наданні слухачам знань, на основі яких формуються уміння та навички. Структура їх формування має свої особливості, які не суперечать основному шляху пізнання. До основних компонентів цієї структури відносять:

ретельний аналіз і засвоєння правила, яке лежить в основі навички (уміння);

подолання труднощів під час виконання вправ з метою набуття навички;

постійне вдосконалення навичок;

закріплення досягнутого рівня навички з використанням її на практиці та з подальшим удосконаленням і доведенням її до майстерності.

Ефективність деяких занять, особливо практичних та тренувань, залежить від індивідуального підходу в навчанні. Наприклад, на занятті, яке проводить командир відділення (гарматної обслуги) зі своїми підлеглими зі спеціальної чи технічної підготовки, повинна перед-бачатися, перш за все, конкретна навчальна робота з конкретними слухачами. Для цього він мусить дотриму-ватися певних правил (рекомендацій), які є загальними для всіх, хто проводить заняття. Ось деякі з них:

у ході викладання навчального матеріалу керівник заняття повинен дотримуватися такого темпу, який забезпечив би з’ясування навчальних питань більшістю, а ще краще усіма слухачами;

домашнє завдання потрібно індивідуалізувати, але без шкоди для підготовки фахівця-артилериста, тобто кожний слухач повинен виконувати свої функціональні обов’язки, незважаючи на його здібності;

перевірку знань, виконання домашнього завдання, ведення конспектів командир (викладач) здійснює систематично, але у слабших слухачів частіше.

Якість заняття, а особливо класного, до певної міри залежить від статутного порядку та дисципліни, які запровадив керівник заняття. Тому необхідно знати причи-ни, хоча б загальні, які можуть призвести до порушення дисципліни, та методи запобігання їх виникненню.

Під час проведення заняття керівник не повинен, негайно реагуючи на порушення, приймати непродумане рішення, не розібравшись у причинах порушення. Він мусить дотримуватися відповідних умов успішного дисциплінарного впливу:

за наявністю порушення зробити зауваження порушнику дисципліни, згодом розібратися в причинах порушення і тільки тоді, якщо буде потрібно, накласти на нього стягнення;

домагаючись позитивного впливу в процесі виховання, керівник заняття повинен дотримуватися справедливості стосовно до порушника, незважаючи на особливе ставлення до нього чи тиск з боку оточення;

перш ніж відреагувати на дії порушника, необхідно звернутися до почуття власної гідності і не опускатися до рівня недисциплінованого слухача.

У процесі підготовки до заняття керівник повинен заздалегідь обміркувати та в ході заняття дотримуватися таких основних традиційних вимог:

1 Організаційних (чіткість проведення всіх етапів заняття; раціональне використання навчального часу та обладнання; підтримка навчальної дисципліни на рівні, який забезпечить добре засвоєння навчального матеріалу).

2 Дидактичних (доцільність навчальних завдань; навчальна та виховна мета; оптимальний зміст матеріалу, який враховував би рівень підготовленості слухачів; раціональні методи навчання, які відповідали б навчальній меті, складності навчального матеріалу та підготовленості слухачів; дотримання принципів навчання).

3 Психологічних (врахування психологічних особливостей слухачів та їхнього психологічного стану, стану керівника заняття, настрою на заняття як керівника заняття, так і слухачів).

4 Етичних (рішучість; справедлива вимогливість кожного слухача; принциповість; тактовність)

5 Гігієнічних (температура приміщення та освітленість, які б сприяли нормальній навчальній праці; врахування працездатності слухачів; з першими ознаками перевтоми групи зробити короткочасний відпочинок).

Підготовка до будь-якого заняття повинна передбачати ретельне обмірковування та визначення його керівником напрямків дій зі стимулювання слухачів до результативного оволодіння знаннями, уміннями і навичками військового фахівця. Існує багато прийомів, способів для вирішення цього завдання, але всі вони реалізуються через вплив на свідомість слухачів та напружену розумову працю керівника заняття. До основних напрямків дій керівника можна віднести:

активне та наполегливе керування пізнавальною діяльністю слухачів із дотриманням при цьому основних принципів навчання;

постійний пошук творчих, нестандартних підходів під час розв’язування навчальних завдань в суворій відповідності до умов та можливостей, за яких здійснюється навчання;

застосування диференційованого підходу під час навчання окремих слухачів чи окремих груп;

раціональне використання кожної хвилини заняття;

створення атмосфери демократизму, товариського суперництва, діловитості, дружнього спілкування взамін довіри та відносно рівноправних відносин між слухачами – з одного боку і керівником заняття – з іншого;

прогнозування ходу навчальної діяльності та на цій підставі здійснення вибору досконалих навчальних технологій для досягнення бажаної мети;

стимулювання слухачів до ретельного і наполегливого оволодіння військовою спеціальністю.

Отже, ми розглянули сутність підготовки до проведення основної частини заняття та надали деякі рекомендації з підвищення ефективності цього етапу заняття. Що ж стосується завершальної частини заняття, то в ній найважливішим фрагментом є завдання на самостійну роботу.

Таким чином, нами розглянута загальна підготовка до проведення занять та надані рекомендації щодо безпосереднього проведення заняття, складання методичних документів і щодо організації самостійної роботи. Але під час підготовки до конкретного виду занять необхідно враховувати особливості, які властиві саме цьому виду.