Гальцова о.л., к.е.н., доцент

Класичний приватний університет, м.Запоріжжя

olgagaltsova67@ mail.ru

УДОСКОНАЛЕННЯ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ВАЖЕЛІВ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО АПК

Економічне регулювання в сільському господарстві в будь-яких умовах вимагає доповнення у вигляді фінансових і кредитних важелів. Особливо це важливо в умовах наявних кризових явищ українського ринку, коли має місце різка зміна цінових і фінансових пропорцій, а також загальних умов відтворення і самої економічної системи. Необхідно враховувати, що саме фінансово-кредитні важелі здатні скоректувати наявні диспропорції у розвитку АПК і економіки.

Фінансова підтримка повинна здійснюватися в рамках конкретних програм і проектів. Надання фінансової підтримки (пільгового кредиту, дотацій) супроводжується встановленням з боку держави умов. Це можуть бути рівень ефективності виробництва, якість продукції, виконання квот, частка сільського господарства в доходах, порідність худоби та ін. Державні ресурси повинні використовуватися з жорстким дотриманням цільового призначення, а виробники, що отримали фінансову підтримку, нести економічну відповідальність за непродуктивне використання коштів. У конкретних умовах України украй важливо залучати підприємства для участі своїми грошовими коштами в проектах. Необхідно, зокрема, створити можливості в сучасній несприятливій ситуації для пайової участі інвестора або виробника. Залежно від змісту програми це можуть бути податкові пільги до продукції, що реалізовується, пільгове кредитування і державні гарантії при кредитуванні, розповсюдження практики прискореної амортизації тощо. При проведенні такої політики більшість субсидій носитимуть характер субвенцій, оскільки вони мають цільовий характер, повертаються при порушенні умов надання і складають лише частину витрат, разом з власними коштами. Аналогічний підхід необхідно здійснити щодо пільгового кредитування. Останнє поступово повинно розповсюджуватися не на сферу виробництва або форму господарювання, а призначатися для тих, що беруть участь в тій або іншій програмі або проекті. При цьому можливі переваги для проектів у пріоритетних галузях.

Поліпшення кредитного механізму тісно пов'язано з розширенням мережі кооперативних банків і кооперативних кредитних спілок. Для підтримки їх створення з боку держави доцільно встановити нижчий поріг для величини статутного капіталу, пільги за розміром резервного фонду, субсидування частини витрат на формування банків, навчання персоналу, придбання устаткування тощо.

Дуже важливо виділити пріоритетні напрями фінансово-кредитної підтримки держави. При вирішенні цієї задачі слід мати на увазі важливу закономірність, – чим більша кількість пріоритетів, тим більше навантаження на бюджет і складніший механізм регулювання. Враховуючи стан бюджету і незбалансованість механізмів регулювання, кількість таких пріоритетів повинна бути різко обмежена, це по-перше, а по-друге, вони повинні бути максимально привабливими для виробників. Останнє повинно сприяти практичній реалізації пайового принципу участі в програмах і проектах.

До найважливіших умов надання фінансово-кредитних ресурсів для господарств повинні стати наявність планів або проектів реконструкції, модернізації або розвитку бази зберігання і переробки, наявність працівників і перш за все керівників з потрібною кваліфікацією, документів про стан підприємства і оцінкою можливостей ефективного виробництва. Одночасно дуже важливо гарантувати певну стабільність фінансової підтримки. Необхідно законодавчо закріпити зобов'язання держави, у тому числі і у разі затримки при розрахунках. Так, найважливішим напрямом реалізації стратегії стабілізації збуту і постачання переробного підприємств АПК повинен бути механізм конкурсних закупівель. Конкурс по закупівлі продукції на бюджетні кошти завжди передбачає розміщення достатньо крупного державного (регіонального) замовлення, отримання якого повинне бути вигідним для будь-якого підприємства.

Необхідно розробити механізм залучення підприємств переробної промисловості до виконання державних і регіональних замовлень через розширення їх участі в конкурсах, що проводяться бюджетними установами. Конкурсна система закупівель сільськогосподарської продукції для потреб регіону стимулює розвиток аграрного ринку, перерозподіляє бюджетні кошти на користь конкурентоздатних сільськогосподарських товаровиробників; прискорює реформу виконавчої влади, оскільки забезпечує підвищення ступеня відкритості процедур державних закупівель. Здійснення закупівельних і товарних інтервенцій сільськогосподарської продукції на конкурсній основі для регіональних потреб забезпечують: підвищення ефективності витрачання державних фінансових ресурсів; певний вплив держави на процес ціноутворення, максимальну гласність і відкритість процедури витрачання бюджетних коштів; створення конкурентного середовища, необхідного для розвитку підприємницької ініціативи, за допомогою високого рівня конкурсних вимог, а також становлення аграрного ринку; залучення до співпраці із забезпечення потреб держави сільськогосподарською продукцією постачальників будь-якої форми власності на основі кваліфікованого відбору.

В сучасних умовах у зв'язку з малим обсягом бюджетне фінансування може бути використано в основному як механізм запуску і коректування тих ринкових процесів, які здатні підсилити державну дію у напрямі підвищення стійкості АПК. Забезпечення необхідних пропорцій стійкого економічного зростання агропромислового комплексу у відносно короткий час можливе лише на основі вдосконалення умов виробництва, якісного оновлення засобів праці й застосування прогресивних технологій. Перехід до безперервного інноваційного процесу дасть можливість комплексно вирішувати економічні, соціальні, технічні, екологічні проблеми стійкого розвитку агропромислового комплексу.

УДК 338.49(477)