Сліпченко т.о., викладач кафедри економічної теорії

Тернопільський національний економічний університет

info@dentaldepo.com

МОНЕТАРНІ ТРАНСМІСІЇ В СТРУКТУРІ МЕХАНІЗМУ МОНЕТАРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗА УМОВ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Питання механізму передачі грошових імпульсів реальним процесам в економічній системі є одним з найскладніших і найбільш спірних у сучасних монетарних концепціях. Монетарний трансмісійний механізм є системою тих економічних важелів, які можуть функціонувати й пристосовуватись до економічної кон’юнктури в той час, як фіскальні та адміністративні методи означають державне втручання в економіку [3, с. 3]. У теорії та практиці монетарної політики особливо важливою проблемою є визначення суті передавального, або трансмісійного механізму (трансмісії) даної політики та вивчення дії його каналів. Визначення значущості того чи іншого з них дає змогу краще зрозуміти взаємозв’язок між фінансовим та реальним секторами економіки і на цій основі приймати рішення щодо тактичних цілей грошово-кредитної політики. Сучасна економічна наука не має остаточної відповіді на те, як зміни в монетарній політиці впливають на реальний та фінансовий сектори економіки. Як наслідок, сучасне розуміння механізму грошової трансмісії містить широкий діапазон методів впливу монетарної політики на економічну систему. Найчастіше передатний процес розглядається як дія трьох елементів: регулювання портфеля, наявності кредитних ресурсів та ефекту багатства. Основними методами (каналами)  впливу можна виділити: канал процентних ставок, канал валютного курсу, канал ціни активів і кредитний канал [2, с. 32].

Варто зазначити, що ряд вчених виділяють канал очікувань в монетарному трансмісійному механізмі, який характеризує вплив змін у грошово-кредитній політиці на очікування економічних агентів щодо майбутніх цін і макроекономічної ситуації та, відповідно, на їхні рішення щодо споживання, заощадження, інвестицій, виробництва [1, с. 25]. В умовах фінансової нестабільності, невизначеності економічної кон’юнктури внаслідок невисокої довіри до урядової та монетарної політики формуються песимістичні очікування та блокуються стимули до економічного зростання. Наявність негативних очікувань економічних суб’єктів може зумовити порушення у роботі передавального механізму монетарної політики, нівелювати вплив її інструментів, спричинити значне відхилення фактичних значень від цільових показників монетарної політики. Як результат – неадекватні зміни процентної ставки на фінансовому ринку або реакції сукупного попиту на динаміку процентної ставки, що дестабілізує кредитний ринок, підриває інвестиційний процес і зменшує вплив монетарної політики на макроекономічні показники. Варто зазначити, що центральний банк може стабілізувати інфляційні очікування шляхом проведення прозорої монетарної політики та встановлення таргетів інфляції, отримавши в даному випадку додатковий сигнальний інструмент – встановлену інфляційну ціль [4, с. 49]. Таким чином, при встановленні значення тергетуючого рівня інфляції, центральний банк може використовувати канал інфляційних очікувань для підвищення ефективності монетарної політики.

Зауважимо, що основним фактором успішного запровадження таргетування інфляції і є наявність в центрального банку чіткої картини, як функціонує економіка, застосування якого інструменту монетарної політики є доцільним в тій чи іншій макроекономічній ситуації, з яким часовим лагом дані інструменти впливають на реальну економіку, відповіді на ці питання можна отримати визначивши структуру та оцінивши ефективність трансмісійного механізму.

Варто зазначити, що основним каналом механізму монетарної трансмісії в Україні є канал валютного курсу, а основним інструментом і джерелом зростання пропозиції грошей  - валютні інтервенції. Процентний канал не відіграє значної ролі в монетарному трансмісійному механізмі. Вплив облікової ставки НБУ поряд з іншими офіційними процентними ставками на процентні ставки за міжбанківськими кредитами овернайт є статистично незначущим, що свідчить про недостатню дієвість процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, а відповідно й обмежені можливості впливу НБУ на сукупний попит та інфляцію. На сьогодні загрозою для української економіки є нездатність монетарного трансмісійного механізму саморегулювати ситуацію. Актуальними до розгляду є питання використання цінних паперів центральним банком в реалізації монетарної політики, що підвищило б ефективність монетарного трансмісійного механізму. Варто зазначити, що трансмісійний монетарний механізм ефективно діє в довготерміновій перспективі. В короткотерміновій перспективі часто виникає потреба у застосуванні фіскальних та адміністративних важелів.

Отже, визначення переважаючих, основних каналів механізму передачі імпульсів грошово-кредитної політики реальному сектору економіки дозволяє сформувати підходи та принципи до вибору центральним банком оптимального монетарного режиму, а також визначити найефективніші інструменти монетарного регулювання.

Література

Міщенко В. Монетарний трансмісійний механізм в Україні. Стаття 3. Напрями вдосконалення трансмісійного механізму грошово-кредитної політики на основі зарубіжного досвіду / В. Міщенко, А. Самик, С. Шульга // Вісник Національного банку України. – 2007. – № 12. – С. 24–29

Монетарний трансмісійний механізм в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 9 / [В. І. Міщенко, О. І. Петрик, А. В. Сомик, Р. С. Лисенко та ін.] - К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2008. - 144 с.

Стельмах В. Монетарна політика як один із ключових факторів економічного зростання / В. Стельмах // Вісник Національного банку України. – 2002. – №1. – С. 2-9.

Петрик О. І. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2006. – № 6. – С. 6–13.

УДК336.741.236.1