Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Островська н. с., к.е.н., доцент

Венничук Л.В.

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці

vennichyk@mail.ru

ЗБІЛЬШЕННЯ РЕГУЛЯТИВНОГО КАПІТАЛУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ: АНАЛІЗ МОЖЛИВИХ НАСЛІДКІВ

 

Постановою №273 Національний банк України зобов’язав банки, які на дату набрання чинності Постанови №273 мають регулятивний капітал менший, ніж 120 мільйонів гривень, збільшити його до цього розміру до 1 січня 2012 року. Також Національний банк України заборонив банкам, у яких розмір регулятивного капіталу менший, ніж 120 мільйонів гривень, до часу приведення розміру регулятивного капіталу у відповідність до вимог Постанови №273 залучати вклади (депозити) від фізичних осіб більше обсягу залучених вкладів фізичних осіб на дату набрання чинності Постанови. Окрім цього Національний банк України зобов’язав банки, які отримали письмовий дозвіл на здійснення окремих операцій до набрання чинності Постановою №273 та мають регулятивний капітал менший, ніж установлений Постановою, для збереження права на здійснення цих операцій до 1 січня 2012 привести розмір свого регулятивного капіталу у відповідність до вимог Постанови, а це 120, 180 та 240 мільйонів гривень. Дана Постанова Національного банку України обмежує права малих та середніх банків на ринку депозитів фізичних осіб, обмежує їх доступ до ресурсів. Зрозуміло, що обмеження у ресурсній базі призведе до відповідного обмеження активних операцій. І це при тому, що саме малі та середні банки показували приріст кредитування протягом минулого кризового року на відміну від тенденції, що склалася у цілому по системі. Тобто саме ці банки продовжували кредитну підтримку економіки.

Більш показовим є навпаки те, що добре капіталізовані банки не змогли встояти на ринку у важкі кризові часи. На рекапіталізацію «Родовід Банку», Укргазбанку і банку «Київ» - держава вже витратила майже 17 млрд. грн. (8,4 млрд. грн., 5 млрд. і 3,56 млрд. грн. відповідно). Але поки ці бюджетні гроші складно назвати витраченими ефективно. Сьогодні ці установи продовжують працювати або в «мінус», або з мінімальним символічним прибутком, вимагаючи з держскарбниці ще 12,5 млрд. грн. («Родовід» - 5,8 млрд. грн., Укргазбанк - 3,7 млрд, «Київ» - 3 млрд. грн.). Причому ця сума необхідна на покриття тільки мінімальних потреб - для виконання нормативів Нацбанку.

Для цього з бюджету не потрібні реальні бюджетні гроші. За узгодженням із МВФ (зазначених в Меморандумі України і МВФ), рекапіталізація відбувається за рахунок випуску ОВДП, обов'язкових до викупу за номіналом Нацбанком, тобто по суті - емісійного фінансування бюджетних витрат. До речі, що допускається меморандумом сума збільшення консолідованого дефіциту держскарбниці з урахуванням цих витрат (1,8\% ВВП), а також ПДВ-облігацій (1,5\% ВВП) та дефіциту НАК «Нафтогаз Україна» (1\%) виявиться чи не вдвічі більше (9,9\% ВВП) декларованого бюджетного дефіциту (5,5\% ВВП).

Дуже важливим аспектом наслідків прийняття даної Постанови є проникнення іноземного капіталу в банківську систему країни, яке вже досягло того рівня, при якому світові процеси мають на нас безпосередній вплив. Закордонною спорідненістю сьогодні відзначаються 52 банківські установи (з 176 нині діючих в Україні). За останніми даними Національного банку України, частка іноземного капіталу в статутному капіталі банківської системи складає 35,8\%. Так, на сьогоднішній день вона трохи нижче максимуму, зафіксованого на 1 січня 2009-го року (36,7\%). Але сталося це зменшення в результаті масових урядових вливань в статути установ, що знаходяться під державним контролем, - всього в цілому на більш ніж 43 млрд. грн. [2].

Вже більше половини як найбільших, так і великих банків в Україні представляють іноземний капітал. Так, в першій десятці - сім іноземних «дочок». Причому три з них представляють Західну Європу - «Райффайзен Банк Аваль» (австрійський Raiffeisen Zentralbank Osterreich AG - RZB), Укрсиббанк (французький BNP Paribas) і Укрсоцбанк (італійська Unicredit Group) - четверте, п'яте і шосте місця відповідно. Наступна трійка сформована з належних росіянам «ВТБ Банку» (група ВТБ), Промінвестбанку (Зовнішекономбанк) і «Альфа-Банку» («Альфа-Груп») - сьома-дев'яте позиції. Першу десятку замикає виходець з регіону Центральної та Східної Європи – «ОТП Банк» (угорський OTP Bank). Слід зазначити, що останнім часом іноземні «дочки» були лідерами по збитках в банківській системі. Пов'язано це в основному з необхідністю, на відміну від «стовідсоткових українців», формування резервів під проблемні активи за стандартами материнських установ [1]. Дана Постанова жорстко змінює правила роботи банків, ставлячи банки у нерівні конкурентні умови, оскільки за таких норм є автоматичний «відсів» банків четвертої групи. Допущення такого стану речей є неприпустимим, оскільки так на Україні буде все більшим розвиток іноземних банків, а значить українська економіка буде дуже чутливо реагувати на світові економічні процеси. Як наслідок, постає питання чи буде зароблений на Україні капітал в подальшому працювати на вітчизняну економіку? 

Крім того, через відсутність чітко економічно та науково обґрунтованої позиції Національного банку України як регулятора з даного питання, діяльність комерційних банків здійснюватиметься в умовах невизначеності. Це значить, що з точки зору банківського менеджменту та стратегічного планування, банкам неможливо будувати свої плани на довгострокову перспективу.

Література

Сколотяний Ю. Оздоровлення за океаном і в нашому болоті: («Дзеркало тижня») [Електронний ресурс] : Ю. Сколотяний // Газета «Дзеркало тижня» – 2010. – № 37. – Режим доступу до журн.: https://www.dt.ua/2000/2020/70534.

Сайт Національного банку України [Електронний ресурс] / https://www.bank.gov.ua.

 

УДК 336.71.1(477)