Краус н.м., к.е.н., доцент

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

krausnatasha@mail.ru

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ УКРАЇНИ

У наш час актуальним є положення класичної теорії оподаткування доходів, згідно з яким податок повинен сплачуватися залежно від одержаного доходу, а не від соціального статусу та професії. Не дивлячись на те, що у класичній теорії пропорційну систему оподаткування доходів вважали такою, що відповідає принципу справедливості, донедавна навпаки найпоширенішою була концепція утилітаризму, згідно з якою справедливий податок повинен містити прогресію ставок податкової шкали. Однак прогресія ставок зачіпала найактивніші верстви населення, послаблюючи стимул до праці, що шкодило економічному зростанню, викликало тінізацію економічної діяльності. Отже, збільшення податку в дійсності зменшувало податкові надходження.

Сьогодні податки – це економічний фактор інституційно-нормативної підсистеми, тому їх можна розглядати як соціальну конструкцію та елемент інституційного середовища.

Одним із засобів підвищення рівня рентабельності підприємства була і залишається жорстка економія на будь-яких витратах. У зв’язку із цим велика увага приділяється питанням економії на податках. Для цього використовують незаконні та законні заходи. Діяльність підприємства зі зниження оподаткування в рамках законодавства це податкове лавірування або мінімізація податків. Мінімізація дозволяє збільшити доходи підприємства. Основним методом мінімізації є застосування різних “податкових схем”. Для цього використовується нечіткість у термінах в податковому законодавстві, суперечності між різними законодавчими та нормативно-правовими актами. Основою мінімізації податкових платежів є ефективна податкова політика підприємства, яка передбачає:

оптимізацію фінансово-господарської діяльності за рахунок мінімізації “податкових платежів до бюджету”. Досягається це за рахунок співставлення різних варіантів застосування ставок та об’єктів оподаткування;

використання податкових пільг та особливостей оподаткування на різних територіях. При формуванні податкової політики суб’єкт оподаткування обирає переваги оподаткування різних територій (офшорні зони).

Саме з метою легалізації та прозорості діяльності підприємств в процесі реформування системи оподаткування в Україні важливою проблемою було і є не лише рівень податкового тягаря, а й оптимальне поєднання прямих і непрямих податків. Слід зазначити, що в останні роки у вітчизняній системі оподаткування спостерігалася тенденція до збільшення частки прямих податків, що відповідає практиці розвинутих країн. Непрямі податки хоч і зручніші для фіскальних органів з позиції їх стягнення, однак їх сплата лягає на плечі кінцевого споживача. Тому перевага в кількості на користь прямих податків дасть змогу в майбутньому уникнути зубожіння більшості населення, подальшого спаду і занепаду вітчизняного виробництва, нездатного конкурувати з дешевою продукцією іноземних компаній. Основною негативною рисою податкової системи України була також відсутність регулюючої функції податків [1, c.26].

Тому, не дивлячись на критичні зауваження, що є сьогодні, щодо прийнятого Податкового кодексу, в цілому він все ж таки спрямований на необхідність:

- створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечувала чітке визначення порядку стягнення податків, його простоту;

- забезпечення чіткого визначення об’єктів оподаткування з метою запобігання випадкам подвійного оподаткування;

- забезпечення справедливого підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;

- упорядкування механізму стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату;

- стимулювання малого підприємництва;

- реальне забезпечення прав платників податків;

- створення дієвого механізму контролю.

Проведена податкова реформа в Україні має на меті зробити оподаткування соціально справедливим та об’єктивно створити умови однакової податкової відповідальності перед державою для всіх учасників процесу оподаткування. В свою чергу, податкова політика держави повинна регулювати податкову політику регіональних систем, відповідати потребам регіонів, сприяти розвитку виробництва і сферам послуг у регіонах, забезпечувати соціальний добробут [2, с.59].

Література

Матичак П. Проблеми реформування податкової системи та шляхи їх вирішення / Петро Матичак // Економіст. – 2008. - №9. – С.26-27.

Поліщук В.Г. Перспективи податкового стимулювання сталого розвитку регіонів України / В.Г. Поліщук // Економіка та держава. – 2010. - №4. – С.59-61.

Медведь В.Ю., к.е.н.

Донбасская национальная академия строительства и архитектуры, г.Макеевка