Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Ільчук ю.І.

Дранович М.П.

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

Протягом останніх років в Україні набула великої актуальності проблема нестачі фінансових ресурсів в органів місцевого самоврядування та нестабільність їхніх доходних джерел. За таких умов серйозним чинником стабілізації економічної ситуації в Україні є ефективне використання системи місцевих податків та зборів, що здатна перетворити територіальні громади із дотаційних на суб’єкти, які самостійно, за рахунок власних доходів, спроможні розв’язувати будь-які соціально-економічні проблеми, у розвинених країнах світу територіальні громади котрі спираються на власні фінанси, є стабілізатором соціально-політичного ладу та фінансово-економічної ситуації в державі [3, с. 224].

Проблеми розвитку системи місцевого оподаткування в Україні досліджували такі вчені: Нуднова Ю.В., Гупало І.А., Петренко Ю.В., Тарангул Л.Л., Герчаківський С.Д. та інші.

Стан місцевого оподаткування в нашій країні приводить до висновку, що система місцевих податків та зборів здійснює ніби допоміжну роль, щодо державного оподаткування, оскільки бере до уваги тільки об’єктів, які або не становлять інтересу для державного сектора, або не можуть бути охоплені державними податками.

Найбільш суттєвими недоліками місцевого оподаткування в Україні є:

мала фіскальна роль місцевих податків та зборів ;

відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження місцевих податків та зборів;

вузький перелік місцевих податків та зборів;

відсутність взаємозалежності між рівнем громадських послуг, які надаються на певній території, з податковими зусиллями населення;

нерозвиненість податків, що відображають політику органів місцевого самоврядування [3, c. 224] .

Важливим у вдосконаленні вітчизняної системи місцевого оподаткування є використання досвіду європейських країн, таких як Австрія, Болгарія, Угорщина, Румунія, Словенія, Франція, де місцеві податки та збори є основним доходним джерелом місцевих бюджетів [1].

Основними напрямками вдосконалення системи місцевого оподаткування в Україні є:

оновлення правового регламентування справляння місцевих податків і зборів, через прийняття відповідного закону;

відмова від неефективних податків та зборів, які не мають ні фіскального, ні регулюючого значення (збір за участь у бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі).Замість курортного збору запропоновано запровадити туристичний збір, який справлятиметься на всій території Україні, що сприятиме поповненню місцевих бюджетів;

змінити підходи в оподаткуванні ринковим збором, а саме: надати йому статус податку. При цьому розмір податку повинен бути таким, щоб зменшити тиск на простого громадянина, який здійснює торгівлю на ринку;

до місцевих податків та зборів необхідно віднести податки на бізнес (податок на промисел, плата за торговий патент на певні види підприємницької діяльності). Такі податки потрібно віддати в розпорядження місцевих органів влади з правом установлення на них ставок [3. c. 225];

введення до системи місцевого оподаткування екологічних податків, що оподатковуватимуть продукт, який забруднює навколишнє середовище, стимулюватиме виробництво нової екологічно чистої продукції;

до місцевих податків та зборів необхідно віднести сплату підприємцями єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, що дозволило б  покращити економічну та соціальну ситуацію селищ, районів;

ще одним з можливих напрямів розширення переліку місцевих податків і зборів є запровадження місцевих акцизів, наприклад, на тютюнові та алкогольні вироби, повернення до використання податку з продажу імпортних товарів [5, с. 16].

Зарубіжний досвід переконує, що в Україні також є можливість і перспективи для запровадження податків на цінні папери, на біржові операції, грошові капітали, приріст капіталу, на право розміщення офісів у центральній частині міста [4, с. 47].

Отже, до переліку місцевих податків та зборів потрібно додати такі, які з огляду на світовий досвід, найпридатніші для місцевого оподаткування, тобто ті, що суттєво впливають на фінансові ресурси органів місцевого самоврядування та покращують соціально-економічне становище держави.

Література

Нуднова Ю.В., Гупало І.А. Місцеве оподаткування: європейський досвід та українські реалії впровадження // Електронний ресурс: https://www.confcontact.com/ek8_nudnova.htm

Петренко Ю.В. Рожко О.Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. - К.:Кондор, 2003. – 282 с.

Трансформація господарського механізму в умовах кризи: ІХ Всеукраїнська наукова конференція. – Чернівці:ЧНУ, 2010. – 390 с.

Тарангул Л.Л. Основні напрями удосконалення законодавчої бази оподаткування місцевими податками і зборами / Л.Л. Тарангул // Економіст. – 2009. – №3. – С. 18-22.

Герчаківський С.Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення / С.Д.Герчаківський // Фінанси України. – 2006. – №2. – С. 44-49.

 

УДК 336.713.13(477)

Колесникова А.В., ассистент