Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Зленко І.в., аспірант

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», м.Суми

kozmenko@academy.sumy.ua

ІНСТРУМЕНТИ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

 

На сьогоднішній день у системі заходів забезпечення соціально-економічного розвитку більшості країн світу відбувається зміна пріоритетів щодо вибору конкретних інструментів регулювання економіки. Така тенденція була викликана кризовими явищами у світовій фінансовій системі в останні роки. Внаслідок цього управління економікою виключно на базі використання монетарних інструментів стало недостатньо ефективним та виявило свою недієвість саме в умовах нестабільності і високої волатильності на різних сегментах фінансового ринку. У такій ситуації для урядів багатьох країн фіскальні важелі впливу стали пріоритетними інструментами регулювання економіки.

Варто відзначити, що практична доцільність використання інструментів фіскального чи монетарного регулювання визначається фазою ділового циклу економіки. Тим не менше, оптимальним є поєднання заходів фіскальної та монетарної політики для досягнення синергетичного ефекту їх впливу.

В рамках розгляду сучасної системи державного регулювання податки залишаються одним із базових інструментів впливу на соціально-економічний розвиток країни. Основою здійснення податкового регулювання є реалізація функцій податків, до яких класично відносяться: фіскальна, регулююча, стимулююча та перерозподільча. Зазначені функції реалізуються відносно об’єктів державного регулювання через маневрування специфічними податковими важелями. Це дозволяє державі створювати адекватні умови для зміни структури виробництва та споживання, для забезпечення інноваційно-технологічного оновлення виробничого комплексу, прискореного розвитку науки, соціальної спрямованості ринкових реформ.

Практичним відображенням реалізації заходів податкового регулювання є зміни окремих елементів податкової системи, а саме: об’єктів оподаткування, рівня податкових ставок, кола суб’єктів податкового регулювання, податкових пільг і санкцій та ін.

Забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку держави, прийняття управлінських рішень щодо розв’язання складних задач системної трансформації в країні потребує оптимального вибору масштабів та механізмів оподаткування. При цьому, державна та місцева податкова політика має безпосередні зв’язки з державним та місцевими бюджетами, адже вона покликана забезпечувати адекватне формування доходів держави, та раціональний розподіл бюджетних витрат. Даний процес потребує обов’язкового врахування інтересів всіх без виключення економічних агентів, а це у свою чергу викликає об’єктивну необхідність щодо забезпечення фінансової підтримки реального сектора економіки, соціальний захист населення, виконання державою своїх зовнішніх та внутрішніх зобов’язань. Негативними наслідками порушення даної вимоги при формуванні національної податкової політики є дисбаланс між процесами формування та розподілу бюджету держави, приховування економічними агентами частини своїх доходів, перехід у тінь значної частини суб'єктів підприємницької діяльності, гальмування інноваційно-технологічних та інвестиційних процесів, поглиблення регіональної і соціальної диференціації та нерівності.

В цілому заходи податкового регулювання можуть носити системний, комплексний або локальний характер. Найбільший вплив на загальний економічний розвиток країни мають механізми системного характеру, оскільки вони безпосередньо вбудовані в систему оподаткування. Серед ключових показників, що характеризують функціонування податкової системи, є загальний рівень оподаткування. Зменшуючи або збільшуючи податкове навантаження на суб’єктів господарювання та громадян держава може регулювати рівень економічної активності та коригувати недоліки відповідної фази ділового циклу. У той же час, зміни податкового навантаження, як і в цілому реформи у податковій сфері, повинні здійснюватися з урахуванням загального рівня економічного розвитку суспільства, цілей соціальної і економічної політики держави, податкової культури населення та загального їх ставлення до оподаткування.

Кожен із напрямків змін податкового навантаження поряд із позитивним впливом на економіку містить у собі і певний негативний аспект. Так, у загальному випадку за рахунок підвищення податкового навантаження може стримуватися економічна активність суб’єктів та процеси нагромадження з метою запобігання «перегріву» економіки. Крім того, значний рівень податкових платежів характерний для країн, де є високим рівень втручання держави в економіку та передбачені великі за обсягом виплати на виконання загальнонаціональних економічних та соціальних програм. Це характерно, наприклад, для Скандинавських держав, що мають соціально орієнтовану ринкову економіку. З іншого боку, надмірний податковий тиск може викликати скорочення підприємницької діяльності та зростання тіньового сектору економіки. Зменшення загального рівня податкового навантаження, навпаки, сприяє зниженню рівня тіньової економіки та пожвавленню всіх економічних процесів у державі. Проте, негативним аспектом у такому випадку виступає скороченням дохідної частини бюджету.

Важливим аспектом, що також має бути врахований у системі податкового регулювання, є перерозподіл податкових надходжень між різними рівнями бюджетної системи. На сьогоднішній день в Україні залишається актуальною проблема недостатньої фінансової автономії місцевого самоврядування. При цьому, у разі недостатності власних коштів для покриття витрат місцевим бюджетам надаються різні дотації з державного бюджету, що також є одним із методів впливу на економіку регіону, проте негативно позначається на рівні автономії відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, на сучасному етапі інструменти податкової політики виступають важливим елементом загальної системи державного регулювання економіки. У той же час, їх використання потребує зваженого підходу для уникнення дисбалансів в економічній системі.

 

УДК 336.221.4(477)