Левченко в.п., к.т.н., заслужений економіст україни, заступник голови

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, м.Київ

kozmenko@academy.sumy.ua

Вплив наслідків фінансової кризи на пенсійні накопичення учасників недержавних пенсійних фондів

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) в усьому світі починаючи із 2008 року демонструють погіршення основних показників функціонування, і в першу чергу, такого показника, як вартість пенсійних активів. Така ситуація пояснюється тим, що в умовах кризи безробіття зростає високими темпами, доходи громадян скорочуються внаслідок падіння заробітної плати та зменшення тривалості робочого дня (тижня), що в комплексі призводить до недостатнього надходження внесків до НПФ.

Безумовно, важливість НПФ, як джерела додаткового до гарантованого державою пенсійного забезпечення та інвестиційні можливості НПФ (визначені відповідним фінансовим регулятором) в різних країнах відрізняються. Сила негативного впливу світової фінансової кризи на функціонування НПФ також залежить від умов конкретної країни. Однак безсумнівним є той факт, що окремі категорії учасників НПФ відчувають зазначений негативний вплив в різній мірі.

Наймолодші учасники НПФ (у віці від 25 до 34 років) в невеликій мірі відчувають наслідки фінансової кризи, оскільки їх пенсійні накопичення є достатньо незначними. Нові пенсійні внески такої категорії учасників НПФ компенсують втрати від інвестування в умовах кризи. Навіть при тому, що дана категорія вкладників НПФ підпадає під вплив спричиненої фінансовою кризою деформації ринку праці, такі вкладники мають в своєму розпорядженні близько 30 років для того, щоб компенсувати інвестиційні втрати посткризового періоду. Ситуація з пенсійними накопиченнями для учасників НПФ, що мають середній вік (від 35 до 44 років), має здебільшого такі ж характеристики, як і для попередньої категорії учасників. Незважаючи на те, що для пенсійних накопичень учасників НПФ середнього віку наслідки фінансової кризи є більш відчутними, ніж для наймолодших учасників НПФ, вони також мають достатньо часу для відновлення втраченої вартості пенсійних активів. Крім того, їх позиції на ринку праці є найбільш надійними у порівнянні із представниками молодшого покоління та із працівниками передпенсійного віку. Деформація ринку праці стосовно кількості робочих місць та рівня заробітної плати не має прямого впливу на теперішніх пенсіонерів. Крім того, більшості із них вдалося мінімізувати негативний вплив можливих фінансових криз, якщо вони обрали пенсійні схеми із визначеними виплатами або спрямували всі пенсійні активи на придбання довічної пенсії в страховій компанії. Серед теперішніх пенсіонерів в найбільшій мірі відчувають наслідки фінансової кризи ті, хто обрав пенсійні схеми із визначеними внесками та вклав всі пенсійні накопичення у цінні папери та у нерухомість, тобто такі активи, які під час кризи втратили суттєву частину своєї вартості. Однак очевидно, що із всіх категорій учасників НПФ в найбільшій мірі постраждали від фінансової кризи саме особи передпенсійного віку. Вони в першу чергу підпадають під скорочення штатів і опиняються в ситуації довгострокового безробіття. Довгострокове безробіття та достроковий вихід на пенсію в умовах кризи значно зменшують їх пенсійний дохід внаслідок неповного періоду здійснення пенсійних внесків. Крім того, особи в цій віковій категорії не мають достатнього часу для компенсації втрат від інвестування пенсійних активів в умовах кризи. Навіть продовжуючи працювати у пенсійному віці вони зможуть компенсувати лише частину втраченої вартості пенсійних активів.

Фінансова криза здійснює найбільший негативний вплив на величину пенсійних доходів осіб, які обрали саме пенсійні схеми із визначеними внесками. В багатьох розвинутих країнах учасники НПФ традиційно обирали пенсійні схеми із визначеними виплатами. При цьому в останні роки спостерігається зростання частки пенсійних схем із визначеними внесками в усіх зазначених країнах. Однак незважаючи на таку тенденцію більшість учасників НПФ передпенсійного віку отримуватимуть пенсію саме за пенсійними схемами із визначеними виплатами. Теоретично, в пенсійних схемах із визначеними виплатами величина пенсії визначається за певними правилами і повинна виплачуватися саме в такому розмірі незважаючи на фактичні показники інвестиційної діяльності НПФ, що є достатньо привабливим фактором для учасників НПФ. Однак фінансова криза здійснила суттєвий негативний вплив і на НПФ, які працюють на основі схем із визначеними виплатами. В першу чергу це проявляється у зменшенні співвідношення між активами НПФ та поточними і майбутніми зобов’язаннями, тобто у значному зменшенні платоспроможності таких НПФ. Внаслідок цього НПФ намагаються прискорити перехід від пенсійних схем із визначеними виплатами до пенсійних схем із визначеними внесками.

Фінансова криза викликала цілу низку змін в пенсійних системах. Більшість відповідних заходів націлена на вирішення проблем теперішніх пенсіонерів і зовсім не стосується осіб передпенсійного віку, тобто саме тієї категорії учасників НПФ, які постраждали в найбільшій мірі. Так, в окремих країнах надано дозвіл на дострокове використання частини пенсійних накопичень, причому лише тим особам, пенсійні накопичення яких суттєво перевищують суму необхідну для виплати прийнятної пенсії. Ефективність такого заходу є спірною, оскільки виникнення фінансових проблем у працюючих осіб із пенсійними накопиченнями, що перевищують необхідну суму, є малоймовірним. На сьогоднішній день найбільш ефективним способом захисту інтересів учасників НПФ передпенсійного віку вважається застосування інвестиційної стратегії “життєвого циклу”. Дана стратегія передбачає поступовий перехід від інвестування пенсійних накопичень у ризиковані активи (наприклад, акції) до інвестування у менш ризиковані активи (наприклад, депозитні вкладення, державні та місцеві облігації) протягом  переходу особи від категорії наймолодших учасників НПФ до категорії учасників НПФ передпенсійного віку. За допомогою засобів державного регулювання необхідно стимулювати обрання учасниками НПФ саме такої стратегії інвестування їх пенсійних накопичень.

УДК 336.27