Чучко о.п., к.е.н., доцент

Нікітіна Е.В.

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ БАНКРУТСТВА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Ключовою проблемою в сучасній економіці є криза неплатежів. Саме тому слово "банкрутство" лунає з кожним днем усе частіше. І все більшій кількості підприємств доводиться стикатися з цією проблемою. Питання реструктуризації і банкрутства в кризовій економічній ситуації, яка склалася в Україні, набувають особливого значення, що пов'язано з хронічним станом неплатоспроможності, нерентабельності, збитковості суб'єктів підприємницької діяльності.

Актуальність і практична значущість цієї теми зумовлені рядом причин. По-перше, сьогодні в економіці ключовою проблемою є криза неплатежів і принаймні половину підприємств слід було б оголосити банкрутами, а вилучені кошти перерозподілити на користь ефективних виробництв, що, поза сумнівом, сприяло б оздоровленню ринку. По-друге, оскільки проблема банкрутства набула значного поширення, то питання прогнозування і визначення ймовірності банкрутства стає вкрай актуальним. По-третє, значній частині промислових підприємств характерні негативні тенденції щодо динаміки фінансових результатів, що призвело до збільшення частки збиткових підприємств у загальній їх кількості.

Безсумнівно, одна з головних причин виробничої і фінансової неплатоспроможності українських підприємств, кризи неплатежів, які призвели за останні роки до катастрофічного зменшення реального валового внутрішнього продукту, полягає в тому, що дотепер украй нерішуче застосовується такий визнаний у всьому світі спосіб цивілізованого врегулювання відносин боржників і кредиторів, як банкрутство. Водночас в умовах кризи неплатежів банкрутство підприємств стало масовим і охопило більшість галузей та регіонів країни.

Однак основою підходу до вирішення проблеми існування збиткових підприємств і при цьому найбільш актуальним завданням є не збанкрутування підприємств, а саме відновлення їх платоспроможності, виведення підприємств, що знаходяться в кризі, спочатку на беззбитковий, а потім і на прибутковий рівень діяльності.

Найважливішим завданням для сучасних українських підприємств є необхідність «протриматися на плаву», підтримати відносно стабільний розвиток до кращих часів, намагаючись при цьому забезпечити свою фінансову стійкість.

Як відомо, політика стабільного фінансового управління взагалі є часткою загальної фінансової стратегії підприємства, а за його кризового стану полягає в розробці системи методів попередньої діагностики фінансової дестабілізації і «включення» механізмів, які б забезпечували вихід підприємства на стабільний розвиток.

Реалізація такої політики передбачає здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак порушення його стабільної роботи.

Своєчасність та об’єктивність діагностики фінансової кризи є ключем для забезпечення ефективності подальших антикризових заходів.

Діагностика банкрутства становить собою систему цілісного фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банкрутства в майбутньому.

Залежно від цілей і методів здійснення діагностика банкрутства підприємства поділяється на дві основні підсистеми: експрес-діагностика банкрутства; фундаментальна діагностика банкрутства.

Експрес-діагностика кризового фінансового стану (банкрутства) характеризується системою регулярного оцінювання кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, здійснюваного на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу. Основною метою експрес-діагностики є визначення масштабів кризового стану підприємства на базі аналізу окремих сторін його кризового розвитку за ряд попередніх етапів. Практика фінансового менеджменту при оцінюванні масштабів кризового фінансового стану підприємства використовує три принципових характеристики: легка фінансова криза; глибока фінансова криза; фінансова катастрофа.

Для того щоб прогноз ймовірності неплатоспроможності (банкрутства) підприємства був більше обґрунтованим, рекомендується комплексно використати одночасно кілька методів прогнозування ймовірності неплатоспроможності (банкрутства) підприємства, що дозволить значно підвищити ступінь вірогідності отриманих результатів.