Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Чиж а.ю.

Східноукраїнський національний університет імені В.Даля, м.Луганськ

anton.tchizh@yahdex.ru

УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМИ РИЗИКАМИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

З 1.01.2011 року в Україні почав діяти Податковий кодекс, який змінив порядок податкового адміністрування, визначив нові методи і підходи до податкових перевірок [1]. Це веде до посилення податкових ризиків і потребує вдосконалення управління ними для усунення їх впливу на економічну безпеку підприємства.

Збільшення податкового навантаження, особливо для підприємств з недостатньою поточною ліквідністю, веде до загроз економічної безпеки. Управління податковими ризиками дозволяє скоротити обсяг податкових донарахувань за наслідками перевірок, що дозволяє стверджувати про актуальність цієї проблеми.

Зміну податкового законодавства традиційно відносять до зовнішніх чинників ризику, що має найістотніший вплив. Актуальність проблеми управління податковими ризиками вимагає визначення самого поняття “податковий ризик”. Аналіз різних підходів до нього [2] дозволив визначити податковий ризик як сукупність ризиків пред'явлення податкових претензій й податкових донарахувань та переплати податків. Такий підхід дозволяє не тільки запобігти або зменшити додаткові донарахування податків, але і досягти оптимального для конкретного підприємства рівня оподаткування, яке не буде загрозою його економічній безпеці.

Існуючі методи управління податковими ризиками суттєво залежать від розміру підприємства, ступеня його публічності й рівня розвитку принципів корпоративного управління. Так, невеликі та середні підприємства сприймають податковий ризик тільки як ризик донарахування податків та штрафів за результатами податкової перевірки. Тому вони не мають податкового відділу, виділеного в самостійну організаційну одиницю, і всі рішення щодо оподаткування приймає головний бухгалтер. Управління податковими ризиками на таких підприємствах зведено до заперечення рішень податкових органів за результатами перевірки та звернення за роз’ясненнями до податкових органів з окремих питань оподаткування. Єдині принципи оцінки податкових ризиків, як правило, відсутні, а рішення приймаються на основі принципу консерватизму. Такий підхід до управління податковими ризиками дозволяє зменшити вірогідність суперечок з податковою інспекцією, проте може привести до переплати податків і низької ефективності оподаткування в цілому.

Великі підприємства та публічні акціонерні товариства мають, як правило, податковий відділ як самостійну організаційну одиницю або фахівця з оподаткування. Податкові ризики оцінюють як по пред’явлених претензіях, так і ще не виявлених податковою інспекцією виходячи з принципів їх матеріалізації та суттєвості. Управління здійснюється як виявленими податковими ризиками через заперечування претензій, що пред’явлені податковими органами, так і не виявленими податковою перевіркою через відстеження практики. Це дає змогу своєчасно надати уточнюючі декларації, отримати податкову консультацію відповідних органів.

Ефективною формою управління податковими ризиками в забезпеченні економічної безпеки підприємства є впровадження внутрішнього податкового аудиту, функціями якого може бути оцінювання податкових наслідків найбільших операцій, контроль за ефективною ставкою оподаткування, податкове бюджетування, облік податкових зобов’язань за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку ти звітності.

Управління податковими ризиками є одним з джерел підвищення ефективності бізнесу і зростання ліквідності, тому що розмір податкового навантаження впливає на обсяг чистого прибутку підприємства та його грошові потоки. Зусилля мають бути спрямовані на ідентифікацію і зниження існуючих податкових ризиків та усунення податкової неефективності.

Ідентифікація та зниження існуючих податкових ризиків грає вирішальну роль, оскільки після пред’явлення податкових претензій уникнути ризиків неможливо, особливо у випадках, коли ризик зумовлений помилками в документації, формулюваннями договорів та іншими чинниками, які неможливо виправити після пред'явлення претензій. Незапланований відтік грошових коштів на погашення податкових претензій або арешт рахунків податковими органами може привести до припинення бізнесу, тому зниження і запобігання податковим ризикам дозволить запобігти втратам грошових коштів

Усунення податкової неефективності слід відрізняти від незаконних схем податкової оптимізації. Результатами податкової неефективності можуть бути переплати податків, відволікання коштів у невідшкодованому ПДВ і відкладених податкових активах, що веде до погіршення фінансового стану підприємства і веде до загроз економічній безпеці. Податкова ефективність досягається застосуванням інструментів податкового планування, облікової політики, використанням засобів внутрішнього контролю. Аналіз причин податкової неефективності може виявити значні резерви підвищення результативності бізнесу.

Для ефективного управління податковими ризиками необхідна побудова системи управління податковими зобов’язаннями, яка базуватиметься на принципах розробки єдиних критеріїв оцінювання податкових ризиків, детального опрацьовування методології розрахунку основних податків, чіткого визначення сфери відповідальності податкового відділу і його місця в організаційній структурі підприємства, виявлення і оцінювання ризиків з використанням інструментів внутрішнього контролю, регулярної звітності з податкових питань перед керівництвом підприємства.

Література

1. Податковий кодекс України / Серія «Бібліотека платника податків». Книга 12 (18). – К.: Юрінком Інтер. – 2010. – 495 с.

2. Родіонов, І. Управління податковими ризиками в умовах фінансової кризи / І. Родіонов, П. Кудрявцев // Фінансовий директор. - № 5. – 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.fd.ru

 

УДК 343.535