Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Рубай о.в., к.е.н., в.о. доцента

Львівський національний аграрний університет

o_rubaj@mail.ru

ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Сьогодні, в умовах фінансової кризи та економічних перетворень в аграрній сфері, проблеми фінансової підтримки виробників сільськогосподарської продукції значно загострилися. Оскільки, розвиток та діяльність підприємств агропромислового комплексу залежить від ефективного його фінансування, фінансово-кредитної інфраструктури, належного організаційно-економічного механізму, правових і соціальних умов діяльності, які сприяли б: досягненню фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств, створенню належних умов праці та проживання на селі, зростанню заробітної плати, забезпеченню продовольчої безпеки країни.

В ході ринкових перетворень, сільське господарство України лишилося опіки та адекватної новим умовам господарювання фінансової підтримки для забезпечення прибуткової виробничої діяльності й утримання наявної соціальної інфраструктури села [4, с.3].

Саме тому більшість розвинутих країн світу здійснює активні заходи з державного фінансування розвитку сільського господарства. У більшості країн Західної Європи для стабілізації продовольчого ринку та роздрібних цін на продукти харчування держава надає значну фінансову підтримку підприємствам галузі. Тому, необхідність державного протекціонізму зумовлена не лише реаліями українського села, але й загальновизнана у світі об’єктивна реальність [1, с.25].

Обмеженість бюджетних коштів, вимагає адекватної довгострокової стратегії розвитку аграрного сектору економіки, спрямування фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів виключно на пріоритетні заходи підтримки розвитку сільського господарства і підприємництва в сільській місцевості.

Кредитування - одна із основних фінансових проблем для сільськогосподарських товаровиробників. Обсяги залучених фінансово-кредитних потоків є ще далекими від потреб сектора, а кредитні механізми й технології не є досконалими [3, с.60].

Високі ставки на ресурси кредитного ринку роблять їх недоступними для сільськогосподарських підприємств, крім цього, низька кредитоспроможність, відсутність, у більшості випадків, реальної ліквідної застави, значний ризик і незначні прибутки в абсолютному вираженні поставили сільськогосподарські підприємства в ряд небажаних клієнтів для банків.

Тому в ситуації, яка склалася, державні позики мають стати реальним джерелом формування фінансових ресурсів, проте, це стане можливим лише за умови достатності бюджетних коштів [6, с.75].

Крім державної фінансово-кредитної підтримки ширше слід залучати недержавні джерела фінансування, стимулювати розвиток фінансового небанківського сектору в Україні, який формується на основі розвитку фондів підтримки підприємництва, разом з інноваційними й інвестиційними фондами, страховими і лізинговими компаніями, фінансово-кредитними установами, гарантійними фондами тощо.

Важливим чинником, який позитивно вплине на формування фінансового забезпечення, повинно стати використання різних форм державного і недержавного забезпечення гарантій повернення позикових коштів.

Без усякого сумніву, відродження зруйнованої сільськогосподарської галузі неможливе без державного регулювання цін у сфері аграрного товарообміну. За умов, що склалися на аграрному ринку, майже вся сума державної фінансової підтримки «проїдається» внаслідок диспаритету цін та самоусунення держави від функцій економічного і грошово-кредитного регулювання [4, с.5]. Паритетність цін це проблема, яка повинна займати вагоме місце в аграрній політиці держави.

У системі державної підтримки аграрного сектору нерозв’язаною проблемою залишається страховий захист в сільському господарстві. Як з об’єктивних так і суб’єктивних причин страховий ринок в аграрній сфері ще малорозвинений [2 с. 73]. Страхування в аграрній сфері сьогодні вимагає розробки нових страхових програм, які повинні базуватися на науковій базі, методах планування і прогнозування, високій кваліфікації кадрів.

Податкова політика держави щодо сільськогосподарських товаровиробників, маючи фіскальний характер, повинна сприяти нормальному розширеному відтворенню. Перспективи аграрного виробництва безпосередньо пов’язані із зменшенням кількості та суми податків, формуванням цивілізованої і стабільної, гнучкої і стимулюючої щодо товаровиробників податкової політики.

Отже, для ефективного розвитку агропромислового комплексу необхідно: створити ефективну фінансову систему, забезпечити стабільну економічну ситуацію в галузі, удосконалити механізм регулювання фінансово-кредитного забезпечення та підтримки прибутковості сільськогосподарських товаровиробників, забезпечити продовольчу безпеку та конкурентоздатність товаровиробників у міжнародному поділі праці.

Література

Ващик М.С. Ефективність кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств: монографія / М.С. Ващик, Г.В. Черевко. Львів, 2009. – 185с.

Ґудзь О.Є. Страхування агроризиків та напрями розвитку агро страхування / О.Є. Ґудзь //Економіка АПК.-2006.-№8.-С.72-76.

Ґудзь О.Є. Фінансово-кредитна інфраструктура аграрної сфери України / О.Є. Ґудзь // Економіка АПК.-2009.-№6.-С.59-63.

Дем’яненко М.Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М.Я. Дем’яненко, Ф.В. Іванина // Економіка АПК.-2009.-№9.-С.3-9.

Збарський В.К. Державна підтримка сільського господарства / В.К. Збарський, В.П. Горьовий // Економіка АПК.-2010.-№4.-С.74-80.

Мармуль Л.О. Фінансово-кредитне забезпечення аграрного сектору / Л.О. Мамуль, Н.А. Танклевська //Економіка АПК.-2006.-№12.-С.75-80.

 

УДК 339.137