1.1. поняття, призначення та правові основи застосування спеціальних засобів

Виконання службових обов'язків працівниками ОВС пов'язане з реальною загрозою їхньому життю та здоров'ю. Тому в МВС постійно проводиться робота зі створення комплексу спеціальних технічних засобів захисту особового складу та забезпечення спеціальних операцій, що отримали назву «спеціальні засоби».

Спеціальні засоби застосовуються у випадках, коли були використані та не дали бажаних результатів усі інші застосовані раніше форми впливу. А саме, відповідно до ст. 14 Закону України «Про міліцію»:

1. Для захисту громадян і самозахисту працівника міліції від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або здоров'ю.

2. Для припинення масових безладь і групових порушень громадського порядку.

3. Для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення.

4. Для затримання і доставки в міліцію осіб, якщо вони чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі.

5. Для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей.

6. Для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю.

7. Для звільнення заручників.

Правовою основою застосування спеціальних засобів є:

Закон України «Про міліцію» (ст. 11, п. 30; ст. 14);

Постанова Верховної Ради України від 29 листопада 1990 р. «Про негайні заходи по укріпленню законності та правопорядку»;

Постанова Ради Міністрів України № 49 від 27 лютого 1991 р., що затвердила «Правила застосування спецзасобів під час охорони громадського порядку в Україні»;

Наказ МВС України № 118 від 30 березня 1991 р. «Про затвер­дження Правил застосування спецзасобів під час охорони громад­ського порядку в Україні».

Відповідно до вимог цих нормативних актів, забороняється застосовувати спецзасоби:

1. До жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, окрім випадків учинення ними групового нападу, що реально загрожує життю та здоров'ю людей, працівників міліції або збройного нападу, збройного опору.

2. У приміщеннях та на земельних ділянках, що закріплені за дипло­матичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, за винятком випадків, коли від глави дипломатичного або гла­ви іншого відповідного представництва надійде прохання застосувати вказані засоби проти правопорушників.

3. У приміщеннях, пов'язаних з виготовленням вибухових або легкозаймистих речовин, у дитячих та лікувальних установах.

Крім названих – основних актів, що складають правову основу застосування спецзасобів, прийнято велику кількість постанов Кабі­нету Міністрів та наказів МВС України, які доповнюють склад спец­засобів, порядок їх придбання, зберігання та застосування.

Так, 26.10.1992 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів (КМ) України № 597 «Про внесення доповнень у Правила застосування спецзасобів під час охорони громадського порядку в Україні», якою органам внутрішніх справ дозволено застосування газових балончиків та пістолетів зі сльозогінним газом. Відповідно до цієї постанови вони віднесені до засобів активної оборони, а МВС затверджено «Інструкцію про порядок придбання, зберігання, видачі та використання газових пістолетів та балончиків» (наказ МВС України від 30.12.1992 р. № 751). Наказом МВС України від 15.02.1993 р. № 73 до Інструкції внесені зміни, відповідно до яких працівник міліції особисто відповідає за спецзасоби, які йому надані, несе дисциплінарну та матеріальну відповідальність за їх пошко­дження та втрату і приймає самостійно рішення про використання газових пістолетів та балончиків.

Постанова КМ України № 706 від 07.09.1993 р. затвердила положення «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку, зберігання та застосування спецзасобів самозахисту, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії». Відповідно до цієї постанови прийнято наказ МВС України від 18.10.1993 р. № 642, у якому дається класифікація спецзасобів самозахисту, порядок їх придбання громадянами України, реєстрації у підрозділах міліції, зберігання та застосування. Згідно з Положенням та постановою КМ України № 352-р від 28.06.97 р., для використання населенням з метою самозахисту дозволені препарати сльозогінної та дратівної дії на основі природних компонентів. Придбати пістолети та револьвери зі сльозогінним газом можна громадянам, які досягли 18-річного віку. Для одержання дозволу на придбання необхідно за місцем проживання подати до відділу внутрішніх справ заяву на ім’я керівника органу внутрішніх справ, медичну довідку, три фотокар­тки розміром 3×4 см, квитанцію про сплату послуг, пов’язаних з оформленням документів для видачі дозволу, а також довідку про здачу заліку щодо знання матеріальної частини на спецкурсах на базі «Товариства допомоги обороні України». Рішення про надання дозволу в кожному випадку приймається окремо. Для придбання газових балончиків дозволу в ОВС брати не потрібно, але для використання населенням відповідають вимогам чинних норматив­них актів тільки балончики «Терен-1».

Постановою КМ України № 302 від 21.05.95 р. «Про внесення змін до пункту 12 Правил застосування спецзасобів під час охорони громадського порядку в Україні» прийнято на озброєння електрошокові пристрої, які віднесені до засобів активної оборони. Наказ МВС України № 865 від 28.12.1995 р. «Про затвердження інструкції про порядок і правила придбання, видачі і зберігання в ОВС електрошокових пристроїв» затвердив порядок придбання, видачі і зберігання електрошокових пристроїв. Наказом МВС України № 624 ДСК від 11.08.1999 р. прийнято на оснащення електрошокер ІР-4.

Постановою КМ України № 829 від 04.08.97 р. «Про внесення змін до Правил застосування спецзасобів під час охорони гро­мадського порядку в Україні» прийнято на озброєння ОВС пристрій миттєвого розпилення сльозогінного аерозолю «Терен-6». Відповідно до цієї постанови міністерством внутрішніх справ України була розроблена «Інструкція із застосування спецзасобу «Терен-6» (наказ МВС України від 13.01.98 р. № 26 ДСК).

З метою забезпечення особового складу ОВС сучасними спецзасобами активної оборони, керуючись постановами КМ України № 596 від 12.11.92 р. «Про затвердження Положення про дозвільну систему» (з доповненнями, внесеними постановою КМ №256 від 22.02.99 р.), № 829 – 1997 р. та на виконання розпорядження МВС України від 06.10.98 р. у 2000 році прийняті на оснащення пристрої вітчизняного виробництва (пістолет «Форт-12р») для відстрілу пат­ронів, споряджених гумовими («Терен-3П») метальними снарядами несмертельної дії та затверджена «Інструкція про порядок застосу­вання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії» (наказ МВС України № 326 ДСК – 2000 р.)