4.2. принцип функціонування проводового телефонного зв’язку

Телефонний зв’язок призначений для двосторонньої передачі мови на відстань. Такий зв’язок здійснюється перетворенням звукових коливань у коливання електричного струму, передачею струму на необхідну відстань і зворотне перетворення його в звукові коливання. Для цього необхідний тракт телефонної передачі, до складу якого входять перетворювачі з телефонних апаратів, канали (лінії) зв’язку і комутаційні автоматичні телефонні станції (АТС).

Принцип телефонної передачі практично не змінився з тих пір, коли в 1876 р. Белл винайшов перший двопроводовий телефон. На рис. 4.3 подано схему спрощеної телефонної передачі, у якій як передавач мови використовується вугільний мікрофон ВМ, а як приймач – електромагнітний телефон ВF.

Рис. 4.3. Схема спрощеної телефонної передачі

Мікрофон першого абонента перетворює звукові коливання в перемінний струм. Цей струм передається по проводах до телефону другого абонента, що перетворює його в звукові коливання. Для забезпечення роботи мікрофонів необхідне джерело живлення, що включається в ланцюг мікрофона. Схему, в якій мікрофони одержу­ють живлення від місцевих джерел струму, називають схемою з місце­вою батареєю. Для розв’язки ланцюгів мікрофонів і телефонів у постійному струмі та узгодження їх опорів необхідні трансформатори.

Живлення від місцевої батареї здійснюється в основному в радіотелефонах і польових телефонних апаратах. На міських АТС живлення мікрофонів здійснюється від центральної батареї. Як батарея можуть бути використані сухі елементи чи акумулятори, інші джерела постійного струму.

За способом набору номера телефонні апарати (ТА) можуть бути з передачею номера імпульсами постійного струму за допомогою дискового чи кнопкового номеронабирача і з передачею інформації в тональному режимі багаточастотним кодом за допомогою кнопково­го номеронабирача.

За виконуваними функціями розрізняють ТА зі звичайними, додат­ковими функціональними можливостями і багатофункціональні.