Експертиза ювелірних виробів - Посібник (Пономаренко Г.О.)

6.1.3. дослідження конструкції виробу і видів закріплення ювелірних каменів

Знання особливостей конструкції ювелірного виробу так само важливе, як і знання методу його виготовлення, оскільки це також помітно впливає на ціноутворення.

Детальне дослідження конструкції включає аналіз інформації про великі конструктивні елементи, серед яких виділяються наступні:

– оправи для ювелірних каменів (касти);

– верхівки і ранти;

– шинки (для обручок);

– накладки;

– підвіски;

– замки;

– ланки ланцюжків.

Каст або оправа для вставки (ювелірного каменя) — загальна деталь багатьох ювелірних виробів, прикрашених ювелірними каменями. У розділі 4 вже йшлося про способи закріплення каменів у виробах, але тут ми подивимося на них із дещо іншої точки зору. Найбільш простими і часто застосовуваними є глухі касти: камінь закріплюється у гнізді каста й утримується його вертикальними стінками, верхній край яких притиснений до каменя. Різновидом глухого каста є обідковий каст, цю форму закріплення використовують, коли виникає потреба посилити гру і виблиск каменів завдяки бічному освітленню.

Крапанова оправа — каст охоплює камінь не по цілому ранту, а окремими виступаючими обробленими смужками (крапанами). Використовується для більшості прозорих дорогоцінних і напівкоштовних каменів.

Фаденова (корнерна) оправа — камінь вставляється у просвердлену металеву пластину та утримується чотирма корнерами, накатаними корнейзером із пелюсток металу, надрізаних у кутах оправи штихелем. Така оправа деякими авторами називається ще гризантною, вона дає красивий перехід від каменю до металу і забезпечує додаткове висвітлення каменю дещо похилими полірованими площинами корнерів.

Кармезинова оправа відрізняється тим, що навколо центрального великого каменю розташовані по його периметру дрібніші ювелірні камені. При цьому центральний камінь утримується затискачами, розташованими по колу, а дрібні камені розташовані у висвердлених отворах пластини обручки, брошки або сережок. Таке закріплення каменів іноді називають «в обсипку».

Верхівка — це основна прикрашальна частина ювелірного виробу. Вона складається з таких самостійних елементів: касти, ранти під касти, накладки. Форма верхівки може бути круглою, овальною, прямокутною, квадратною, трикутною і складною, фантазійною. Малюнок на її поверхні — плоскій або опуклій — роблять прорізним або напайним.

Рант — це контурний обідок, припаяний до каста знизу, він копіює всі контури каста або верхівки і за розмірами не повинен виходити за її межі.

Накладки додають виробові декоративності, підвищують його художню цінність. Накладки можуть бути гладкими і з гравірованим малюнком, штампованим або карбованим, із прикрасами зерню тощо.

Шинка — це обідок обручки, яку вдягають на пальці. Шинки обручок можуть мати різну форму перетину (круглу, напівкруглу, овальну, прямокутну). Ширина і товщина шинки на виробі можуть змінюватися залежно від моделі та напрямку моди. Якщо обручка прикрашена каменем, то найчастіше шинка розширюється і товщає до касту. Із зовнішнього боку шинка обручки може бути гладкою, з емаллю, черню, карбуванням, гравіруванням, з кастами для закріплення ювелірних каменів або без них.