Експертиза ювелірних виробів - Посібник (Пономаренко Г.О.)

4.3. виготовлення форм виробів

Форми виробів створюють шляхом штампування, збирання деталей та спаювання, лиття за виплавленими моделями.

Штампування — один з основних методів масового виго­товлення форм ювелірних виробів. Для цього використовують сталеві штампи, що складаються з матриці і пуансона. Плоскі вироби та деталі виробів отримують так званим вирубним штампуванням. Порожнисті вироби отримують витяжним штампуванням. Якщо на штампах для витяжки зробити гравіювальний малюнок, то на виробах у процесі виробництва випресовується відповідний візерунок.

Вироби складних форм штампують у декілька прийомів на різних штампах.

Для виготовлення виробів для сервірування столу (чарок, склянок, цукерниць тощо) зі срібла застосовують метод видавлювання на обертальних токарних верстатах.

Прогресивним методом випуску масових виробів є виго­товлення шлюбних обручок із заготовок-шайб.

Отримані у процесі вирубки або витяжки готові заготовки збирають у вироби методом спаювання. Спаювання здійснюють спеціальними припоями, які складаються зі сплавів металів, що відповідають пробі виготовлюваних виробів, але є менш термостійкими. Колір припою не повинен відрізнятись від кольору сплаву, з якого виготовляється виріб.

Особливо трудомістким є виготовлення ланцюжків. Але на підприємствах України процес виготовлення ланцюжків повністю автоматизований і здійснюється на автоматах італійського виробництва.

Впроваджено у виробництво мікроплазменне зварювання за допомогою малогабаритного апарату МПІ-3, розроблене Інститутом електрозварювання ім. Патона (Київ), і кондесаторне зварювання для отримання стикових та точкових з'єднань деталей малих товщин.

Лиття за виплавленими моделями є найбільш прогресивним способом виготовлення тонкостінних і складних за конфігурацією виробів зі сплавів золота та срібла (проби Аu —585, 750-а; Аg — 875, 925-а). Цей метод дає можливість розширити асортимент і збільшити випуск виробів, а також підвищити їх якість, причому чистота поверхні виробів повинна бути не нижче 4 класу.

Процес виготовлення виробів методом лиття за виплавленими моделями складається з декількох операцій:

-           виготовлення прес-форми з гумової суміші, всередину якої кладуть модель (точний майбутній еталон виробу), методом вулканізації;

-           виготовлення воскової моделі (точної копії моделі-еталона), яку розташовують в опоці (пристосуванні для виготовлення ливарної форми);

-           виготовлення ливарної форми з гіпсокремнеземистої формовочної маси;

 лиття у форму сплаву золота чи срібла на відцентровій машині;

очищення поверхні.

Складність і тривалість технологічних операцій цього методу окупається можливістю розширення асортименту, ускладненням форми й фасонів виробів, підвищенням якості, підвищенням продуктивності праці.

Філігранні роботи. Філігрань або скань — це скручена з двох або трьох дротинок "мотузочка", іноді сплющена у вигляді стрічки. По контуру заздалегідь створеного на папері малюнка укладають скань у вигляді різноманітних візерунків, спіралей тощо. Деталі викладеного малюнка попередню підклеюють. Підготовлений на папері набір накладають на металеву пластинку, посипають подрібненим припоєм, змішаним із бурою. Під дією вогню припій розплавляється, деталі спаюються і створюється ажурний візерунок.

Об'ємні предмети створюють шляхом набору філіграні на металеві форми.

Сканий візерунок, як правило, доповнюють порожніми ізсередини дрібними литими кульками, які називають зерню.

Оздоблювальні операції пов'язані з обробкою поверхні. До них належать такі:

1. Галтування — це очищення поверхні дрібних виробів шляхом обертання їх у барабанах, завантажених сталевими кульками, шкіряними обрізками, піском та іншими абразивними матеріалами.

2. Піскострумчаста обробка здійснюється сухим піском, який під тиском подасться на поверхню виробу, внаслідок чого отримують шерхлу поверхню.

3. Шліфування застосовується для отримання рівної поверхні за допомогою повстяних, фетрових кружал і порошків пемзи та наждаку.

Полірування надає золотим та срібним виробам глянцевого та дзеркального виблиску, Здійснюється вручну або на полірувальних кружалах за допомогою тонко подрібненого абразиву — крокусу або трепелу. Широко застосовується також електромагнітне полірування та обробка поверхні алмазними різцями.