Експертиза ювелірних виробів - Посібник (Пономаренко Г.О.)

3.4.5. шпінель

Вірогідно, шпінель отримала назву або у зв'язку із шпичастою формою кристалів (від латин. «маленький шип»), або за чудовий виблиск та "гру" каменю (від давньогр. «іскра»). У старовинних російських описах та торгових книгах цей камінь називали лалом, напевно, за яскраво-червоний, тобто "алий" колір. За хімічним складом становить собою складний оксид магнію та алюмінію. Вперше описаний Агріколою у 1546 р.

Шпінель може мати не тільки червоне, а й інше кольорове забарвлення: усі відтінки рожевого і червоного, синє, блакитне, зелене, жовте, коричневе, фіолетове, оранжеве, бузкове, пурпурне, темно-буре. Зустрічається шпінель з олександритовим ефектом (фіолетова при денному світлі і червонувато-фіолетова при штучному освітленні), з астеризмом у вигляді чотирипроменевої і шестипроменевої зірки. Але найбільш поширеними є кристали шпінель рожевих і червоних відтінків.

Для шпінелі характерні яскравий скляний виблиск, твердість — 7,5—8, показник заломлення — 1,712—1,719, дисперсія — 0,020, щільність змінюється залежно від складу мінералу від 3,55—3,63 до 4,00—4,62. Головні джерела надходження ювелірної шпінелі: Росія (Сибір), Бірма, Шрі-Ланка, Кампучія, Таїланд- Індія, Таджикистан (Памір), Австралія, Японія, Нова Зеландія, Канада, Франція, Фінляндія, США.

Ідентифікація шпінелі має велике значення, особливо у зв'язку з великою схожістю з рубіном (огранованим). Відрізнити шпінель від нього, як і від інших схожих каменів, можна за характерною формою кристалів, показниками твердості, щільності. Гарна діагностична ознака шпінелі — наявність включень октаедричних кристалів апатиту, кальциту, доломіту, олівіну, рутилу, титаніту, циркону.

Синтезується шпінель різного кольору. Від природної шпінель синтетичну відрізняє наявність шаруватості, яскраві кольори люмінесценції.