Основи судової експертології - Навчальний посібник (Щербаковський М.Г.)

1.8. повідомлення про неможливість дачі висновку

Процесуальним наслідком призначення експертизи не завжди є проведення експертного дослідження, що завершується дачею висновку. По-перше, питання, які містяться в постанові про призначення експертизи, можуть виявитися з якихось причин невирішеними. По-друге, при наявності певних підстав матеріал може бути повернутий слідчому без проведення дослідження. У кожному із цих випадків результат оформляється по-різному і має різне правове значення.

Матеріали, що надійшли для проведення експертизи, при наявності певних підстав можуть бути повернуті особі, органу, що призначили експертизу, без проведення експертного дослідження як керівником експертної установи, так і експертом.

Лист керівника експертної установи про повернення матеріалів без виконання.

Керівник експертної установи направляє письмове повідомлення відразу після надходження матеріалів в експертну установу і до організації проведення експертизи. Цей лист є адміністративним документом. Підставою направлення такого листа є очевидна неможливість вирішення питань, винесених на вирішення експерта, яка випливає після ознайомлення з постановою. Керівником експертної установи на адресу слідчого направляється лист із вказівкою причин неможливості проведення експертизи. Вважається, що експертиза у цьому випадку не відбулася. Якщо після усунення недоліків ці ж матеріали направляються в ту саму або іншу експертну установу знову, то новопризначена експертиза буде первинною.

Матеріали без виконання повертаються слідчому з наступних причин:

По-перше, експертиза призначена в експертну установу, в якій проведення даного виду експертиз не передбачено. Наприклад, замість судово-медичного бюро одяг підозрюваного з метою визначення групи крові, плями якої є на її поверхні, надходить у Науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, де такі дослідження не передбачені.

По-друге, при призначенні експертизи допущені грубі процесуальні порушення, що роблять неможливим її проведення. Зміст постанови і процедура призначення експертизи визначені ч. 2 ст. 196 КПК України, і якщо вимоги Кримінально-процесуального кодексу порушені, постанова втрачає свій обов'язковий характер для посадових осіб. Проведення експертизи в цьому випадку втрачає смисл, оскільки докази, отримані з порушенням закону, визнаються такими, що не мають юридичної сили і не можуть бути покладені в основу доказування в справі.

Такими порушеннями є, наприклад, відсутність у постанові питань, що ставляться на вирішення експерта, або переліку об'єктів, призначення експертизи до порушення кримінальної справи, призначення повторної або додаткової експертизи на підставах, не передбачених частинами 5, 6 ст. 75, ст. 203 КПК України, і ін.

У випадку відсутності, недостачі або невідповідності матеріалів, що надійшли на експертизу, їх переліку в постанові, супровідних документах керівник експертної установи повідомляє про це слідчого, який призначив експертизу. Якщо причини, що перешкоджають проведенню експертизи, не усунуті протягом одного місяця, то матеріали повертаються без виконання.

По-третє, причиною повернення матеріалів може бути ситуація, при якій у судово-експертній установі, в яку надійшов матеріал, у цей момент відсутня фактична можливість проведення експертизи. Наприклад, установа не має у своєму розпорядженні відповідних фахівців або відсутнє необхідне для дослідження інструментальне обладнання та ін.

Повідомлення про неможливість дачі висновку, що направляється експертом до проведення досліджень.

Повідомлення про неможливість дачі висновку складається експертом до або після початку проведення експертного дослідження при наявності підстав, зазначених у процесуальному законі (ст. 77 КПК України), а також інших причин. Вказане повідомлення є процесуальним документом.

Письмове повідомлення до початку досліджень складається експертом тоді, коли неможливість вирішення поставленого питання (питань) очевидна експерту відразу або після візуального огляду об'єктів, що надійшли. Це відбувається в наступних випадках.

Питання, сформульовані в постанові, не вимагають для свого вирішення спеціальних знань, а можуть бути вирішені слідчим на базі життєвого досвіду або загальновідомих знань. Наприклад, питання «Чи є толуол вибуховою речовиною?», «Чи порушив правила дорожнього руху пішохід, перейшовши дорогу на червоне світло світлофора?» не вимагають для свого вирішення спеціальних знань.

Винесені питання виходять за рамки спеціальних знань (компетенції) експерта. Наприклад, експерт-трасолог не вирішує питання про заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому представленим ножем. Це – компетенція судового медика.

Експерт може правомірно відмовитися від дослідження, якщо сучасний стан даного роду, виду судової експертизи не дозволяє вирішити поставлене питання. Тобто відсутня науково обґрунтована методика проведення дослідження об'єктів для вирішення певного завдання. Найчастіше це стосується питання щодо встановлення абсолютного часу (у роках, місяцях, днях, годинах і т. ін.) події, що відбулась: створення документа, виконання підпису, руйнування деталі транспортного засобу, виготовлення зброї і т. д. Наприклад: «Як давно існувала тріщина в деталі рульового керування автомобіля?».

Причиною направлення повідомлення є наявність істотних недоліків у процесуальному оформленні матеріалів, представлених на експертизу. Ця підстава схожа з раніше вказаною для направлення листа керівником експертної установи про повернення матеріалів без виконання, однак відрізняється тим, що порушення з'ясовуються тоді, коли експерт безпосередньо знайомиться з об'єктами, що надійшли на дослідження. Наприклад, перелік речових доказів, що надійшли в експертну установу і знаходяться в опечатаній упаковці, відрізняється від об'єктів, вказаних у постанові про призначення експертизи.

Істотною причиною відмови від проведення експертизи є непридатність для дослідження об'єктів, що надійшли на експертизу. Непридатність об'єктів може бути обумовлена їх неправильним упакуванням, зберіганням, транспортуванням, що призвело до необоротних змін властивостей об’єктів, які перешкоджають вирішенню поставленого питання. Наприклад, у справі про незаконний обіг наркотичних засобів вологі рослинні об'єкти, що надійшли на експертне дослідження, були поміщені в поліетиленовий пакет, де повністю згнили, що призвело до повної втрати їх первісного стану і властивостей. В іншому випадку, коли експертним шляхом необхідно було встановити наявність взаємних перехідних волокон з одягу обвинувачуваного в зґвалтуванні і потерпілої, зазначені предмети одягу були впаковані разом в одному пакеті. У даній ситуації можливе позитивне вирішення питання не буде мати доказового значення, оскільки поява сторонніх волокон-накладень може бути не пов'язана з подією злочину. Ще один приклад. На дактилоскопічну експертизу надійшов стакан, на якому необхідно було виявити сліди пальців рук. Однак стакан був загорнений у паперову упаковку, в якій вільно переміщався. Навіть якби сліди були на поверхні стакана, то внаслідок тертя вони були знищені.

Експерт вправі відмовитися від проведення досліджень, коли вихідні дані, необхідні для проведення досліджень, технічно неспроможні або науково необґрунтовані. Ця ситуація найбільш характерна при призначенні автотехнічних експертиз, коли за вихідні дані задається, наприклад, швидкість пересування пішохода, яка перевищує швидкість рекордсмена з бігу.

Нарешті, на практиці нерідка ситуація відмови від проведення експертизи у зв'язку з відсутністю необхідного для дослідження обладнання, технічних засобів. Наприклад, для ідентифікації вогнепальної зброї за слідами на кулях необхідно зробити експериментальні постріли з екземпляра перевірюваної зброї. Для одержання слідів каналу ствола, придатних для ототожнення, постріли треба зробити в спеціальне пристосування для уловлювання куль. Якщо воно відсутнє, то проведення порівняльного дослідження неможливе.

Повідомлення про неможливість дачі висновку, що направляється експертом після проведення експертного дослідження.

Причини, що перешкоджають дачі висновку, можуть бути не завжди очевидні відразу при одержанні матеріалів експертизи. У деяких ситуаціях експерт дійде висновку про неможливість вирішення питання в процесі проведеного дослідження. Це характерно для наступних випадків.

Інформативність об'єкта мала, тобто кількість представленого матеріалу недостатня для дослідження або його якість така, що не дозволяє вирішити поставлене питання. Як правило, це відноситься до зразків порівняння. Наприклад, невелика кількість порівняльних зразків підпису, незначне число і вага зразків ґрунту і ін.

Ще одна причина відмови від дослідження – відсутність необхідних відомостей, без яких поставлене питання вирішити не можна. Наприклад, при розслідуванні злочинів, пов'язаних з техногенними аваріями на транспорті, виробництві, будівництві і ін., вирішити експертним шляхом питання про причину і відносний час руйнування якої-небудь деталі або агрегату можливо тільки при наявності в експерта відомостей про технологію їх виготовлення і експлуатаційні властивості, якими вони повинні володіти. При розслідуванні дорожньо-транспортних подій технічна можливість запобігти наїзду визначається шляхом обчислень, у тому числі з урахуванням виду і стану дорожнього покриття. Відсутність такої інформації не дозволяє провести обчислення.

У розглянутих ситуаціях, якщо кількість представлених об'єктів або вихідні матеріали можна доповнити, експерт направляє слідчому відповідне клопотання. Лише після того, як клопотання не задоволене, направляється повідомлення про неможливість проведення експертизи.

Відмова від проведення дослідження правомірна, якщо при проведенні експертизи життя і здоров'я експерта піддаються реальній загрозі. Наприклад, при проведенні вибухотехнічної експертизи експерт має право відмовитися від вирішення питань про особливості конструкції саморобного вибухового пристрою, якщо його розбирання може призвести до вибуху.

Повідомлення експерта про неможливість дачі висновку складається із трьох частин: вступної, мотивувальної й заключної.

У вступі наводяться ті самі відомості, що у вступі висновку експерта. У мотивувальній частині викладаються хід, результати проведених досліджень, а також обґрунтовуються причини, через які поставлені питання не можуть бути вирішені. У заключній частині вказується на неможливість дати відповідь по кожному питанню, поставленому перед експертом.

Необхідно відрізняти повідомлення про неможливість дачі висновку від висновку експерта, що завершується остаточним висновком про неможливість вирішення поставленого питання. Висновок експерта є результатом проведення повноцінного дослідження, за результатами якого експерт доходить певних умовиводів, хоча вони не несуть яку-небудь доказову інформацію. Навіть при формулюванні остаточних висновків про неможливість вирішення поставлених питань у висновку, що складається експертом після проведення дослідження, можна вважати, що експертиза проведена і закінчена з усіма наслідками, що випливають. Так, якщо слідчий не згодний з висновком експерта про неможливість вирішення поставленого питання, може бути призначена додаткова або повторна експертиза, проведений допит експерта. Експерт несе кримінальну відповідальність за завідомо помилковий висновок.

На відміну від висновку експерта в повідомленні не вирішені поставлені питання не тому, що результати дослідження не дозволили це зробити, а тому, що дослідження не проводилося взагалі або не було завершено через незалежні від експерта причини. Повідомлення про неможливість дачі висновку не є доказом, як висновок експерта. Проте повідомлення залишається в матеріалах кримінальної справи як відображення спроби одержати доказ.

Якщо з деяких питань постанови слідчого можуть бути дані відповіді, а інші питання вирішити неможливо з тих же причин, з яких виноситься повідомлення, то складається один документ – висновок експерта. У ньому даються змістовні висновки, у яких встановлюються фактичні дані, що мають значення для справи, а у вступі вказуються причини, через які частина питань не вирішувалась.

 

Питання для самоконтролю

Які нормативні документи регламентують судово-експертну діяльність?

Якими ознаками характеризується судова експертиза як засіб доказування по кримінальній справі?

Які причини призначення додаткової експертизи? Хто має право її проводити?

Коли призначається повторна експертиза? Хто має право її проводити?

В яких випадках проводиться комісійна експертиза? Які її ознаки?

Коли проводиться комплексна експертиза? Які вона має ознаки?

В яких випадках судова експертиза призначається обов’язково?

Яка існує класифікація судових експертиз по галузях знань?

Які категорії судових експертів передбачені Законом України «Про судову експертизу»?

Які загальні вимоги висуваються до особи, яку вибирають судовим експертом?

Які обов’язки судового експерта?

Які права у судового експерта?

Які види відповідальності несе судовий експерт і за які дії?

Яка обізнана особа не може бути судовим експертом у кримінальній справі?

Які експертні установи існують в Міністерстві юстиції України?

Яка система експертних установ у Міністерстві внутрішніх справ України?

Які експертні установи функціонують в Міністерстві охорони здоров’я України?

Які функції виконують державні судово-експертні установи України?

З яких частин складається постанова про призначення експертизи?

Як організовується проведення експертизи в державній експертній установі?

Як організовується проведення експертизи приватним експертом?

Які особливості організації проведення експертизи в декількох державних експертних установах, в державній експертній установі і приватним експертом?

З яких частин складається висновок експерта та їх зміст?

Які існують підстави для повернення постанови про призначення експертизи без виконання? Хто надсилає повідомлення про неможливість дачі висновку?