Огляд тем курсу

Тема 1: Історія політико-правових вчень як складова частина науки про політику.

Особливості зародження політичної думки. Основні етапи розвитку політичних вчень. Методологічні основи для дослідження політичної думки. Політичні теорії як відображення реальних політичних відносин. Причини виникнення політичних теорій. Зміст і джерельна основа політичної доктрини. Політичні теорії, політичні концепції, політичні погляди. Роль і значення документів у вивченні політичної думки.

Тема 2. Політична думка Стародавнього Єгипту та Вавілону.

Поява перших східних держав як підґрунтя появи перших політичних теорій, вчень. Загальні особливості політичного устрою східних деспотій. Історичні та соціально-політичні передумови зародження політичної думки в Єгипті та Вавілоні. Джерела вивчення політичних поглядів в Стадавньому Єгипті. "ПовчанняПтаххетепа": спроба показати піраміду владних відносин єгипетського суспільства. Засадничі принципи формування політичних відносин.Теоретична спроба обгрунтування й апологетики єдиної влади фараона.Насильство і страх як основні принципи реалізації влади. Засади керівництва в "Повчанні Герекліопольського царя своєму синові". Знання, доброта, мудрість і справедливість як необхідні умови для реалізаці влади правителя.

Тема 3. Політичні ідеї у древніх державах Міжріччя. Морально-політичне вчення «Авести». Політичні ідеї зороастризму.

Політичне об'єднання міст-держав у районі дворіччя. Виникнення Вавілонського царства. "Реформи Урукагіні", записи царям.Лагаш. Програма дій та заходів зміцнення даржави рабовласників. Ідеологічнеобгрунтування зміцнення влади рабовласників. Урукагіна про три основні напрями зміцнення влади панівної верстви.

Закони Вавілонського царя Хаммурапі. Про божественне походження законів. Співвідношення між світською владою царя і владою богів. Неприпустимість опору владі.

“Документ про невинного страждальця”. Фаталізм в політико-правовій думці Вавілонії.

Тема 4. Основні суспільно-політичні погляди Стародавньої Індії.

Основні суспільно-політичні течії Стародавньої Індії. Джерела політичної думкиСтародавньої Індії - Веди,Брахмани,Упанішади,КнигаМану, Махабхарата,Рамаяна. Брахманізм про поділ суспільства на соціальні групи. Суть та принципи кастової організації стародавнього суспільства Індії. Утвердження панівного становища родової знаті - оновна ідея політичного вчення брахманізму."КнигаМану" про перевтілення душ у живій природі. Вчення про дхарму -культові, суспільні та сімейні обов"язки, які встановлені богами для кожної варни.Держава як засіб забезпечення кастових вимог. Наука управліннядержавою як вчення про кару, примус як основний метод здійснення влади. Вчення про “семичленне царство”. Зміст політичного ідеалу брахманізму. Трактат “Артхашастра” (“Настанова про користь”) як енциклопедія політичного мистецтва, як програма взаємних поступок з боку світської влади та жерців.

Буддизм та йогоідея звільнення людини від страждань, що походять від світських бажань. "Типитака" - кодекс буддійського канону. Вчення про нирвану (стан абсолютної досконалості) та умови його досягнення. Зрівняння прав каст в рамках релігійної сфери - основні соціальні вимоги буддизму. Поєднання в історії індійського суспільно-політичного мислення брахманізму, буддизму та ряду інших вірувань в індуїзм.

Тема 5. Політико-правові вчення Стародавнього Китаю.

Загальна характеристика основних політико-правових напрямів Стародавнього Китаю.

Політичний зміст даосизму (вчення Лао-цзи).Лао-цзи проти управління на основі "правил поведінки" і "управління на основі закону". Теорія “бездіяльнісногоуправління”. Залежність ефективностівлади від розмірів держави. Вчення про "дао" як протест супроти існуючих суспільно-політичних відносин. Реакційний утопізм та містицизм даосизму.

Вчення Конфуція та його характеристика. Реформізм політичних поглядів вчителя Куна.Етико-політичні ідеї Конфуція як підґрунттядля теорії управління з допомогою доброчесності. Теорія “виправлення імен” як основа впорядкування соціальних відносин суспільства,захисту родо- ієрархічної системи.

Застосування доброчинностіпокарань (правила поведінки і закону) – головне положення теорії "школи службовців".Подвійність змісту вчення Конфуція (консерватизм та реакційність в політиці і раціональніпогляди на культуру).

Вчитель Мо та його вчення, що відбиває ідеї прошарку дрібних власників. Концепція "взаємної любові" як основа для забезпечення успіху правителя. Погляди Мо на родові стосунки і родову ієрархічну систему. Принцип “пошани мудрих” як противага системі “упорядкування посад і винагород”. Абсолютизм як основа єдності держави.

Наближення ідей Мо-цзидо ідеї централізованої влади, як результат переростання патріархальної общини в територіальну. Половинчастість реформ моїстів, схильніть до конформізму.

Легісти як представники інтересів майнової і служилої знаті. Вчення легістів про техніку відправленнявлади (школа Шан Ян). Питання економічного забезпечення політики. Принцип історизму при аналізі суспільних явищ. Створення легістамиумов для виникнення світської політичної теорії. Трактат "Шаньцзюнь шу" про значення і місце законів у суспільстві.

Обмеження общинного самоврядуванняпри збереженні принципу общинного самоуправління. Створеннямогутньої держави як найвища мета діяльності правителя.

Тема 6. Виникнення і розвиток політико-правових вчень в Стародавній Греції.

Історико-політичні передумови зародження політичних вчень Стародавньої Греції. Відхід політики від релігії, а філософії і науки відміфу. Давньогрецькі міста-поліси як осередки політичного життя. Особливості державного устрою, форм правління в різних містах-полісах. Спарта,Афіни. Тирани і реформатори. Ідея політичного компромісу в поглядах Демокріта. Піфагор про поняття "рівності". Геракліт про демократію і закон. Софісти про людину, мораль, право і державу.

Тема 7. Особливості сутності політичних поглядів Сократа.

Життя та ідейні переконання Сократа: суть різних підходів . Ксононофонт та Платон про Сократа. Метод "сократичної іронії". Сократ про етичні принципи політичного життя. Характеристика основних форм державного правління за Сократом. Особливий погляд Сократа на монархію. Раціональна традиція в гуманізмі Сократа. Ототожнення доброчесності зі знаннями. Сократ та афінська демократія. Платон "Апологія Сократа".

Список літератури

Тема 8. Концепція ідеального державного устрою в діалозі Платона "Держава"

Історико-соціальні передумови формування політичних ідей Платона.

Ідея про доброчесність як знання - провідна думка політичної філософії Платона. Справедливість якформальна мета держави та уявлення про неї. Платон про поділ суспільства на соціальні верстви залежно відстану душі (природних здібностей) і рівня підготовки,держава як регулятор співвідношення цих двох факторів. Управління як мистецтво, а мета суспільства - взаємне задоволення потреб людьми, чиї здібності доповнють одна одну. Держава та її основні функції. Платонівський комунізм та його дві основні форми. Платон про основні типидержавного устрою. Платонівськатеорія виховання підростаючого покоління.

Тема 9. Політичні погляди Платона в "Законах" і "Політику".

Політична теорія Платона в "Законах" і "Політику" як кінцевий результат платонівського бачення проблеми держави. Платон про закон та йогопризначення. Рівність урядовців і громадян перед законом. Мета законів. Подальший розвиток теорії ідеальноїдержави, де переважають не закони, а правила чистого розуму. Проблема політичного абсолютизму в діалозі "Політик". Класифікаціядержавних устроїв. Проблема демократичного політичного устрою в "Політику". Концепціязмішаної держави, як засіб досягнення рівноваги між монархічнимпринципоммудрості і демократичним принципом свободи. Проблема приватної власності. Система освіти та релігійні інститути.

Тема 10. Політичні ідеали Арістотеля.

Загальні особливості політико-правового вчення Арістотеля. Два основні етапи розвитку політичних поглядів Арістотеля.Арістотель про державу як про найвищий тип громади та її мету. Проблема державогенези та основних двох типів стосунків, на яких базується родина. Проблема рабства в політиці держави. Природні та неприродні шляхи набуття багатства. Критика платонівської утопії. Арістотель про основні форми врядування, їх залежність від моральних якостей носіїв влади. Застосування теорії “золотої середини” до створення оптимальної форми державного устрою. Арістотель про демократію. Міркування про причини переворотів. Проблема громадянства та освіти.

Тема 11. Політичні вчення занепаду давньогрецьких держав.

Історико-політичні передумови формування політичних вчень в Греції в середині ІУ - II ст. до н.е. Криза полісних установ та втрата державами незалежності. Стан філософської і політичної науки.

Епікурейці. Вироблення у своїх учнів стану самодостатності - мета епікурейства. Проблема щастя та мети її досягнення. Створення держави та її основна мета. Форми державного правління. Людська культура як результат людського розуму.

Кініки. Відмова від життєвого добробуту. Соціальне підґрунтя вчення кініків. Проблема людської самодостатності, аскетизм і пуританство. Утопізм теорії кініків. Антисфен і Діоген. Поняття держави та ставлення до неї. Початки концепції світового громадянства /космополітизму/.

Стоїцизм. Самодостатність та індивідуальне благополуччя - мета стоїцизму. Зенон "Книга про державу". Морально-етичні устої стоїцизму, відданість своїм обов''язкам. Проблема всесвітньої держави та її громадянства. Зміст міждержавних стосунків. Закон міста і закон всесвітньої держави – закон звичаю і закон розуму. Вчення про два типи законів. Ревізія стоїцизму. Критика Карнеада. Повернення до стоїцизму ідей Платона та АрістотеляПанетієм з Родосу. 

Полібій. Історичний закон розвитку і занепаду та тенденція його прояву в незмішаних формах влади. Змішаний суспільний устрій як баланссоціальних сил. Ідея змішаного врядування як система пересторог і рівноваг.

Тема 12. Основні напрями політико-правової думки в Стародавньому Римі. Вчення Ціцерона про державу і владу. Римські юристи та особливості їхнього теоретичного доробку.

Основні напрямки політико-правові думки в Стародавньому Римі. Сципіонів гурт. Проблема взаємодії ідеального права стоїків з чинним правом держави. Ідея природного права як методологія дослідження звичаєвого права з позиції освіченості. Погляди Ціцерона на державу, владу в працях "Про державу", "Про закон", "Про обов''язки". Розвиток політико-правових поглядів у римських юристів. Визначення права як мистецтва добра і справедливості. Складові права: природне право, право народів, право громадян. Поняття приватного і політичного права.

Тема 13. Початки християнської політичної доктрини. Суть та особливості політичних поглядів Сенеки.

Вплив посилення абсолютизму на відхід від активної політики до проблем етики.

Детермінанти формування політичних поглядівСенеки.Морально-етичні принципи у формуванні громадянської позиції. Нова трактовкаконцепції стоїцизму про "всесвітню державу". Релігійний зміст стоїцизму Сенеки. Відхід від віри в державу як у найвищу реалізацію моральної досконалості. Природне право та проблема необхідності закону й примусу. Утвердження християнської церкви як окремої інституції. Ідея про роздвоєне підданство та її нова трактовка. Потреба офіційної релігії.

Тема 14. Розвиток політичних засад християкської доктрини батьками церкви .Св.Амвросій, св. Григорій та св.Августин про владу та державу.

Особливості ранніх релігійно-політичнихдоктрин. Християнський світогляд про два типи обов''язків та два типи інституцій. Проблема релігійної толерації.Вироблення системи стосунків між церквою та державою. Св.Амвросій про автономію церкви в духовних справах. Церковницька концепція відносин між церквою і державою в трактаті св.Амвросія"Про обов”язки слуг господніх”.

Св.Августинпрохристиянськуспівдружність.Переосмислення в руслі християнського світобачення античної ідеї про людину як громадянина двох міст. Оправдання держави. Бог як вище благо і об”єкт любові громадян держави.Св.Августин про істинні причини занепаду Риму.Церкваяк зреалізована і наділена великою силою ідея організованої інституції. Важливість християнської моралідля держави. 

Св. Григорій та його праця "Пастирські настанови''про зведеннясвятості політичної влади до сповнення послуху пасивної покори. Морально-етичні характеристики імператорської влади.

Тема 15. Головні напрями розвитку політичної думки в Середньовіччі

Головні напрямки розвитку політичної думки в Середньовіччі. Особливості формування Візантійської держави і права. Імператорські конституції. Пандекти Юстиніана. Вплив "Збірок цивільного права" на суспільно-політичнежиття Середньовіччя. Характерні риси розвитку західноєвропейських держав. Взаємовідносини влади церковної та світської. Головніджерела політичної думки - Саксонська правда, Салічна правда, Капітулярії Карла Великого. Політичний розвиток середньовічної Англії. "Велика Хартія Вольностей". Основні теократичні політичні теорії -папоцезаристична, дуалістична, цезаристична. Зародження ісламу, його погляди на державу.

Тема 16. Занепад теократичного світогляду і зародження раціоналістичного.Тома Аквінський: погляди на державу, право і закон

Загальна характеристика праць "Сума теології" та "Панування владик”.

Тома Аквінський про універсальний синтез і гармонію в рамках людського знання конкретних наук, філософії та теології. Гармонія соціально-політичногожиття з природою. Суспільство як система цілей і намірів. Мета та основні функції світського правителя. Проблема підпорядкування влади правителя законам. Класифікація законів: вічний закон, природний закон,божественний закон та людський закон, якчотириформи розуму, що проявляють себе на чотирьох рівнях космічної реальності.

Тема 17. Арабська середньовічна філософія та політичне знання

Стійким послідовником Арістотеля в X столітті був Аль -Фарабі (870-950), який жив і творив в Багдаді, Алеппо і Дамаску в 900-950 рр. Картину духовного світу цього періоду дають так звані "Трактати чисіих орапв - близько п'ятдесяти творів про релігію, філософію і природні науки, написаних представниками секти "Брати чистоти і щирості", яка виникла в X столітті і крім того прагнула до з'єднання ісламу з античною філософією . Авіценна (араб . Ібн Сина, 980-1037) походив з Бухари Туркестану. Мав енциклопедичну освіту. Головною філософською працею Авіценни був трактат енциклопедичного характеру "Книга зцілення", що містить основи логіки, фізики, математики і метафізики ; окрім цього він написав коментарі до Арістотеля і багато інших книг, з яких велике визнання отримав трактат "Канон медицини ".

Для філософії Авіценни був характерний раціоналізм з матеріалістичними тенденціями, які витікають з його природничонаукової орієнтації. Він є засновником арабського перипатетизму, його навчання поєднує в собі елементи філософії Арістотеля з релігією ісламу.

Аверроес (араб . Ібн Рушд, 1126-1196); матеріальний світ вічний, нескінченний, але в просторі обмежений. Бог так само вічний, як і природа, проте він не створив світ з нічого, як це проголошує релігія. Арістотелівське тлумачення виникнення природи, згідно якому матерія як така є не дійсністю, а можливістю, що на неї повинна впливати форма, щоб природа виникла, Аверроес інтерпретував так, що форми не приходять до маїсрії ззовні, але у вічній матерії всі форми потенційно містяться і поступово в процесі розвитку викристалізовуються. Концепцію загальної градації і ієрархії сущого між богом і людиною він перейняв у Авіценни . Така концепція, природно, була значно більш віддалена від віри в божественне створення природи з нічого, яку проповідували християнство і іудаїзм.

Аль - Газалі (1059-1111). Незвичайною є і концепція причинності у Аль Аль-Газалі . У суперечці з філософами -естетсвовипробовувачами, які пояснювали все природними причинами, Аль Аль-Газалі стверджував, що природних причин не існує, бо є лише одна причина - це Бог. Вся решта взаємодій, у тому числі і причинно-наслідкові, нам лише здаються. Бог всемогутній.

Тема 18. Світська політична думка.

Данте про Європу як об"єднану християнську спільноту. Церква і держава як дві форми влади, щомають божественне походження.Імперські позиції Дантеяк ідеалізація універсального миру. "Божественнакомедія"про світську монархію як управліннявсіма мирянами. Доцільністьдержавної влади длястановленнямиру свободи. Подвійністьвуправлінні світом як відображення поєднання в людській натурі духовного і фізичного принципів.Соціальна концепція органічного суспільства.

Вчення про політичкку та державу юристів. Право та держава. Права народів та людини.

Тема 19. Марсилій Падуанський про державу і закон.

Філософські засади вчення М.Падуанського. Загальна характеристика роботи М.Падуанського "Захисник миру". Органістичне сприйняття держави. Відстоювання принципу розвитку держави від родини. Соціальна диференціація суспільства та місце духівництва в ній. Розмежування розуму і віри як попередник релігійного скептицизму. Радикальне розмежування духовного і земного у визначенні закону. Протилежність людського закону божественному. Проблема первинного джерела закону. М.Падуанський про виборну та спадкову монархію.