Експертиза технології виготовлення напоїв та ви­явлення фальсифікації - Навчальний посібник (Петрова І.А.)

Вступ

 

Людина протягом свого життя, так чи інакше, зіштовхується з величезним світом напоїв. Напої традиційно поділяються на алкогольні, слабоалкогольні й безалкогольні. Кожна група у свою чергу поділяється на групи, підгрупи, види, різновиди й окремі найменування.

Головним критерієм ставлення людини до напоїв повинні бути не тільки культура вживання напоїв, достовірна інформація про роль і місце напоїв у раціоні харчування, але й питання регламентування показників харчової цінності і безпеки, знання яких необхідно як фахівцю, так і звичайному споживачу.

Боротьба з фальсифікацією й тіньовими виробниками алкогольної продукції та безалкогольних напоїв має давню історію. Боротьба ця ведеться на державному рівні шляхом розробки й застосування законодавчих актів, спрямованих на захист споживача й одночасно на  визначення відповідальності виготовлювачів, продавців (постачальників) за реалізацію неякісних і небезпечних товарів.

У першу чергу, на це спрямований Закон України №1023-ХІІ "Про захист прав споживачів", у якому ст. 3, 12, 16, 18 визначають права споживача на відповідну якість товару, його безпеку, права споживача на достовірну інформацію, а ст. 23  визначає відповідальність за неналежну інформацію й реалізацію неякісних і небезпечних товарів й ін.

Законом України №771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" визначено основні принципи державної політики для забезпечення якості й безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, у тому числі вимоги щодо попередження використання небезпечної продовольчої сировини, матеріалів і технологій їхньої переробки (ст. 6), вимоги до маркування харчових продуктів (ст. 7), а також права, обов'язки й відповідальність виготовлювачів, продавців (постачальників) по забезпеченню якості й безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини (ст. 19, 20, 21) та ін.

Закон України №481/9-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає основні напрямки державної політики по регулюванню виробництва, експорту, імпорту, оптової й роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями й тютюновими виробами, забезпечення їхньої високої якості й захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом й обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Зокрема у ст. 17 цього Закону визначено відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства в сфері виробництва й реалізації до 200 відсотків вартості виготовленої й реалізованої партії продукції, інші заходи покарання.

Вивчаючи проблему фальсифікації, можна зробити висновок, що поряд з посиленням контролю з боку державних органів за виробництвом і фальсифікацією алкогольних та безалкогольних напоїв необхідно посилювати роботу з інформованості населення в питаннях установлених вимог до продукції, вимог до маркування, застережень при покупці й т. п.

Сьогодні в Україні кожна десята акцизна марка наклеюється на фальсифіковану пляшку горілки, видано указ з посилення державного надзору за виробництвом та оборотом спиртних напоїв. Особливу увагу слід надавати видачі ліцензії, оскільки якщо  видано 80 ліцензій, то кількість підприємств, які відповідають вимогам виробництва, у 2- 4 рази менше. Створені групи фахівців правоохоронних органів, які повинні боротися з виробниками та збувальниками фальсифікованої алкогольної продукції в областях. Тільки у Дніпропетровську ними за один рік було виявлено 8 підпільних цехів фальсифікованої горілки, правоохоронці заявили про 485 фактів незаконного ввозу, виготовлення, зберігання та реалізації спирту і фальсифікованої алкогольної продукції. Вилучено грошових коштів та матеріальних цінностей на суму більше 4 млн. грн. Але все це не зупинило фальсифікаторів. Виробництво фальсифікованої алкогольної продукції не припинилося. 

Кожна людина повинна вміти розрізняти підробку і натуральний виріб, а для цього потрібні знання. У цьому посібнику автори зробили спробу систематизувати інформацію, яка допоможе кожній людині дати відповідь на питання «Чи не є підробкою цей напій?»

Напої відносяться до товарної групи смакових товарів і поділяються на алкогольні та безалкогольні. В свою чергу, алкогольні напої поділяються на міцні алкогольні напої, алкогольні та слабоалкогольні напої.

Серед алкогольних напоїв слід виділити виноградні вина, які здавна відносять до найчастіше фальсифікованих продуктів, чому великою мірою сприяють складність технологічного процесу, багатофакторність впливу на якість вин, неможливість одержання сировини із заздалегідь заданими властивостями. Тому винороби за всіх часів нерідко звертались до прийомів, за допомогою яких намагалися "виправити" окислене вино або вино, що зіпсувалося, щоб приховати його недоліки й зробити придатним для вживання. Із цією метою до натурального вина додавали цукор, мед, сполуки свинцю, гіпс, глину, молоко й ін. Цікаво, що застосування цих речовин у виноробстві ще в ХІV ст. у Німеччині законодавчо визнавалося фальсифікацією.

У минулому сторіччі фальсифікація вина й інших алкогольних напоїв набула колосальних масштабів. Розвиток техніки, розробка нових й удосконалювання традиційних технологій сприяли насиченню ринку товарами. Ріст конкуренції змушував виробника прагнути одержувати більш дешеві продукти. Це завдання вирішувалося різними шляхами: або за рахунок здешевлення сировини й матеріалів (зниження собівартості), або шляхом здешевлення виробництва за рахунок його вдосконалювання й підвищення продуктивності праці, або за рахунок підробки і виготовлення фальсифікованої продукції. Виявленню останніх і присвячується ця робота авторів.