2.4 криві дохідності інвестицій

Як ми вже зазначали, відсоткова ставка є вимірником дохідності фінансової операції. Її значення залежить від багатьох факторів. Для практики важливо уявити собі закономірність зміни величини дохідності (або відсоткових ставок, що використовуються в однорідних за складом операціях), залежно від деяких фундаментальних факторів. Імовірно найбільш важливим з них є ризик неповернення вкладених коштів. Очевидно також, що подібного роду ризик суттєво залежить від строку позики. Так, при інших рівних умовах позика на 5 років більш ризикована, ніж, скажімо, на 2 роки. Компенсувати ризик власникові коштів може підвищення очікуваної дохідності, договірної відсоткової ставки. Таким чином, залежність «дохідність-ризик» приблизно можна охарактеризувати за допомогою залежності «дохідність-строк», одержати яку для практичних цілей суттєво простіше.

Таку залежність, подано у вигляді графіка, називають кривою дохідності інвестицій (yield curve). На графіку по вертикалі відкладають дохідність (Y), по горизонталі – строк (n). Якщо графік охоплює широкий діапазон строків (як короткострокові, так і довгострокові операції), що теж практикується, то для виміру строку застосовують логарифмічну шкалу.

Рисунок 4 – Приклади кривої доходності інвестицій

Криві дохідності звичайно будують різні для коротко-, середньо- та довгострокових операцій і однорідних фінансових інструментів. Значення доходності, що спостерігаються, звичайно містяться близько до кривої або безпосередньо на ній. Конкретна крива дохідності відповідає реальній ситуації, що склалася на фінансовому ринку, і характерна для короткого часового періоду. Зміна ситуації змінює форму кривої та її положення на графіку. У ряді західних періодичних фінансових видань регулярно наводяться такі криві.

Для нормальних економічних умов крива дохідності інвестицій має форму кривої А: дохідність тут зростає у міру збільшення строку. Причому кожна наступна одиниця приросту строку дає все менше збільшення дохідності. Таку криву називають позитивною, або нормальною кривою дохідності. Нормальна форма кривої спостерігається в умовах, коли інвестори у своєму обсязі враховують такі фактори, як зростання невизначеності фінансових результатів (ризику) при збільшенні строку.

Крива дохідності, близька до горизонтальної прямої (лінія Б), вказує на те, що інвестори не беруть до уваги або в малому ступені враховують ризик, пов'язаний зі строком.

Іноді трапляються «негативні» (В) і «згорблені» (Г) криві доходності інвестицій. Перша з названих кривих відповідає зменшенню дохідності фінансового інструмента у міру зростання строку (висока нестабільність ринку, очікування підвищення відсоткових ставок), друга – спаданню дохідності після деякого її зростання.

Існують декілька конкуруючих або, скоріше, доповнюючих теорій, що пояснюють закономірності «поведінки» кривих дохідності. Звернемо увагу на дві з них: теорії ліквідності і теорії очікувань. Згідно з першою зміни дохідності пов'язуються зі збільшенням ризику ліквідності інвестицій у відносно короткі строки. Друга зі згаданих теорій стверджує, що форма кривої може розглядатися як узагальнена характеристика очікувань інвесторів, точніше їх поведінки в поточний момент у зв'язку з очікуваннями змін відсоткових ставок у майбутньому. Однак інтерпретація форми кривої в цьому плані неоднозначна, та й не може бути іншою, оскільки доводиться брати до уваги принаймні дію двох факторів: ризик і очікування зміни ставок. Наприклад, позитивна крива може інтерпретуватися як вказівка на те, що інвестори очікують зростання ставок у майбутньому. Іноді ця ж форма кривої вважається симптомом відносної стабільності фінансового ринку.

Криві дохідності одержали значне поширення як інструмент аналізу, що допомагає при вирішення низки фінансових проблем, а саме при порівнянні дохідності декількох фінансових інструментів, коригуванні портфеля активів тощо.