Проекти КПК та проблеми сучасного стану кримінально-процесуального законодавства - Матеріали науково-практичного семінару

Шляхи забезпечення прав дитини у новому кпк украЇни

 

Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається гострою правовою і суспільною проблемою, оскільки вона не тільки відбиває загальні тенденції сучасної злочинності і показує тенденції її подальшого розвитку, але і демонструє стан морального здоров’я суспільства. Контроль над нею можна розглядати у двох аспектах: перший - це її попередження, другий - відповідне правове регулювання певних заходів з боку держави до тих неповнолітніх, які вчинили злочин чи суспільно небезпечне діяння, та їх правового становища. Це регулювання, як відомо, має місце на основі кримінально-процесуального закону.

Нормотворча діяльність із розробки нового проекту КПК України, хоча і дещо повільно, але наближається поступово до свого завершення. Ознайомлення з існуючими його варіантами вказує, що науковці та практичні працівники останнім часом значно більше приділяють уваги забезпеченню прав дитини під час провадження у справі. Причому ми ведемо мову про те, що поняття «забезпечення прав дитини» у кримінальному судочинстві відноситься до будь-якої дитини (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка), яка потрапила у сферу його дії. Саме такий підхід до забезпечення прав дитини відповідає положенням ст. 3 Конвенції з прав дитини.

Аналіз сучасних наукових досліджень, міжнародного та вітчизняного законодавства дає підстави для виявлення низки основних заходів, які сприятимуть забезпеченню прав дитини у новому КПК України. До їх числа слід віднести:

більш широке запровадження міжнародних стандартів прав дитини у вітчизняне кримінально-процесуальне законодавство, яке під їх впливом повинно будуватися на ґрунті пріоритетного забезпечення прав, свобод та законних інтересів дитини, причому її кримінально-процесуальний статус (обвинувачений, потерпілий, свідок, понятий) не повинен впливати на першочерговість забезпечення її прав;

відповідно це повинно обумовити відмову від застосування переважно карального типу побудови кримінального процесу, що має місце зараз, коли сам конфлікт перехоплено державою у сторін і його вирішення майже від них не залежить, до кримінального процесу, орієнтованого на людину, захист її прав та свобод, як найвищої соціальної цінності в державі;

необхідне більш чітке визначення кола прав та свобод саме дітей з урахуванням специфіки їх психофізіологічного розвитку, що може знайти своє втілення у розробці та закріпленні додаткового процесуального статусу суб’єктів кримінального судочинства, якими є діти;

вимагає свого вирішення проблема форм та умов участі у кримінальному процесі неурядових правозахисних та громадських організацій, які мають на меті забезпечення прав дитини, що вступила у конфлікт із законом;

потребує завершення діяльність із створення системи судочинства відносно неповнолітніх (п. 1.4. Пекінських правил), однак, яку б форму вона не прийняла, головним остається те, що в її рамках повинен бути забезпечений максимальний захист прав та законних інтересів неповнолітніх. Одним з варіантів створення такої системи є розробка методологічної та практичної бази ювенальної юстиції. Однак не слід вважати, що введення ювенальної юстиції співвідноситься з якимось поблажливим підходом до неповнолітніх правопорушників, в її межах лише забезпечується найбільш повне врахування сучасних методів та форм реагування на злочинність неповнолітніх з як можна більшим гарантуванням їх прав та законних інтересів, що не виключає застосування розширеної системи заходів кримінально-правового впливу, який відповідає основним напрямкам кримінально-правової політики держави.

Таке вирішення питання буде відповідати положенням ч. 4 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, яка передбачає, що стосовно неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їхньому перевихованню. Бо, як відмічено, сама проблема існує не у викорененні злочинності, утому числі злочинності неповнолітніх, а у знаходженні адекватних відповідей на це явище з урахуванням моральних цінностей та здорового глузду суспільства.